Значення калію (К) в житті рослин

Калій є одним з ключових елементів для життя на землі. Усі рослини і тварини потребують його у великих кількостях. Рослини отримують калій з ґрунту, в якому вони ростуть. Тварини ж отримують його безпосередньо з рослин, або при вживанні в їжу інших тварин, які харчувалися рослинами (і продуктів тваринного походження). Середній вміст калію у тілі людини становить близько 140 грам К, що у еквіваленті становить близько 1 Мт K2O (Мт = мільйон тонн) для світової популяції 7 мільярдів людей. Проте організм має щоденно отримувати калій, а його рекомендована кількість еквівалентна споживанню близько 2 кг К2О на людину в рік. Аналогічна кількість калію виходить з екскрементами. Таким чином, сумарне рекомендоване щорічне споживання для населення Землі становить близько 14 млн. т К2О. До початку двадцятого століття калій в основному отримували з деревної золи, що стало причиною виникнення терміна поташ, проте більшість цієї вилуженої калієвої солі використовувалася для виробництва мила, необхідного, зокрема, для прання овечої вовни. Сьогодні слово поташ майже завжди використовується у значенні “калійні добрива”.

Значення калію в житті рослин дуже велике. Незважаючи на величезну кількість калію, який міститься у зібраному врожаї, кількість калію, яку рослини потребують під час росту, є ще більшою. Майже завжди кількість калію у сільськогосподарській культурі значно перевищує вміст інших поживних речовин, у тому числі азоту. Калій відіграє важливу роль у здатності рослин переносити потрясіння, викликані зовнішніми чинниками, такими як посуха, заморозки, великі дози світла й атаки шкідників і хвороб. Культури, які відчувають нестачу калію, частіше страждають від наслідків цих потрясінь, в той час як урожаї добре удобрених культур будуть уражені менше. Калій також має важливе значення для багатьох основних функцій рослин, у тому числі для активації ферментів, виробництва білка і фотосинтезу й зустрічається у всіх частинах рослини. Найбільша частка калію міститься у рослинах у клітинному соку, де він забезпечує міцність клітин і те, що вони перебувають під тиском води, поглиненої шляхом осмосу. По суті, ця вода, що міститься в клітинах рослин, є розчином калію сумарною концентрацією до 7,8 г К на літр води. Ця концентрація дає у еквіваленті близько 9,5 кг K2O на тонну тканинної рідини. Значна частина калію міститься в клітинному соці рослин у формі розчинних солей. Деяка його частина знаходиться на поверхні клітин. Калій дуже рухливий, тому при тривалих дощах або занадто частому поливі він вимивається через лист і це призводить до калійного голодування. Найбільша концентрація калію в молодих частинах рослин. Він сприяє процесам синтезу, засвоєнню вуглекислоти з повітря, служить кращому засвоєнню фосфору, азоту, заліза. Фізіологічні функції калія вельми різноманітні. Встановлено, що він стимулює нормальний перебіг фотосинтезу, підсилює відтік вуглеводів від пластинок листа в інші органи, а також синтез цукрів. Калій посилює накопичення моносахаридів в плодових і овочевих культурах, підвищує вміст цукрів у коренеплодах, крохмалю в картоплі, збільшує стінки клітин соломини злакових культур і підвищує стійкість до вилягання хлібів, а у льону і конопель покращує якість волокна. Калій поглинається рослинами у вигляді катіонів і, очевидно, в такій формі залишається в клітинах, активізуючи найважливіші біохімічні процеси в клітинах рослини, калій підвищує їх стійкість до різних захворювань, як протягом вегетації, так і в післязбиральний період, значно покращує лужність плодів і овочів. Недолік калію викликає безліч порушень обміну речовин у рослин, послаблюється діяльність ряду ферментів, порушується вуглеводний і білковий обмін, підвищується витрати вуглеводів на дихання. У результаті продуктивність рослин падає, якість продукції знижується. У капусти верх листа жовтіє, відмирає, стає бурим або коричневим. Іноді листя кривляться, головка дрібна, не щільна. У помідор в першу чергу зморщуються листя. Спочатку на краях з’являється світла окантовка, пізніше лист стає сірим. Краї набувають жовто-зеленого (з бурим до низу) відтіноку. Якщо калію не вистачає довше, то лист стає помаранчевим. Плоди неправильної форми, всередині наявні коричневі смуги. В огірків так само зморщуються листя, стає темно-зеленими з жовтою смугою по краю. Потім він світлішає, окантовка буріє і обсипається, лист скручується вниз. Плід до плодоніжки звужується, а верхівка збільшується. У яблунь зазвичай особливо помітні симптоми з другої половини літа. Колір листя жовтувато-зелений, на краях опіки. В подальшому вони скручуються вгору і рано осипаються. Пагони жовтіють, червоніють. Молоді пагони ростуть тонкими, часто засихають. При рясному цвітінні мало плодів. Вони слабо забарвлені, нерівномірно дозрівають, мають поганий смак і не зберігаються. При великій нестачі калію дерево зупиняє ріст і гине. Смородина, аґрус, виноград припиняють ріст. На краях листа червоний опік і вони передчасно опадають.  Існують кілька способів забезпечення мінерального живлення калієм сільськогосподарських культур, наприклад, внесення у ґрунт, кореневе підживлення, фертигація, що залежить від особливостей дії різних видів калійних добрив,  як то KCl, K2SO4, KNO3, хелатний комплекс калію (DripFert марки 10-10-40+МЕ, 5-15-40+МЕ та 15-5-30+3MgO+МЕ) тощо. Дуже ефективним є застосування золи, пташиного посліду, гною. Отже, внесення калійних добрив в регламентованих нормах для вирощування сільськогосподарських культур є одним з найважливіших чинників формування високих врожаїв та робить позитивний вплив на показники якості продукції рослинництва.

 

Facebook Comments
Опубліковано у Елементи живлення. Додати до закладок постійне посилання.