Використання добрив по листю

В статті “Позакореневе живлення польових культур: хибні теорії та практичні помилки”, що надрукована в журналі “Пропозиція”,  генеральний директор компанії, ТОВ “АгроАналіз» В. Дудка, вказав, з яких причин треба застосовувати добрива ще й по листю.
Причина перша: сучасний розвиток енергоощадних технологій. Мінімалізація обробітку грунту, а тим більше нульова технологія вирощування рослин, значно скорочують наші можливості вибору методу внесення добрив порівняно з класичними. Таким чином, що менше в нас залишається методів унесення добрив під час запровадження нової технології, то важливішим стає грамотне використання наявних.
Причина друга: інтенсивність засвоєння корінням рослин деяких елементів живлення з грунту дуже сильно залежить від багатьох факторів: температури, вологості та аерації грунту, рівня рН та сольового складу грунту, розвитку кореневої системи культури. Тому часто виникає ситуація, коли цей елемент наявний у грунті у вигляді принципово доступних рослинам сполук, але, внаслідок впливу, наприклад, низької температури, коріння засвоює його дуже погано, і рослина відчуває дефіцит живлення. Оптимальне рішення у такому разі — позакореневе підживлення. Завдяки внесенню невеликої кількості відповідних добрив по листю, ми можемо отримати швидкий результат і значне покращання стану рослини.
Причина третя: доцільно застосовувати деякі підживлення, коли активність кореневої системи рослини з часом згасає. Доречний приклад: класичний метод позакореневого підживлення зернових карбамідом задля підвищення рівня клейковини в зерні.
Причина четверта: потреба рослини у підживленнях у строки, коли проведення міжрядних обробітків неможливе, наприклад, коли культура досягла висоти, що не дає змоги провести культивацію з підживленням.
Причина п’ята: економія витрат елементів живлення. За внесення по листю (особливо якщо вегетативна маса вже добре розвинута) практично унеможливлені непродуктивні витрати добрив — майже все потрапляє на рослину.

Автор, зазначає, що хелатна основа добрив для позакореневого підживлення є однією з найефективніших. Вона забезпечує стабільність розчину та високий ступінь поглинання його рослинами. Найсучасніші розробки — це полімерні хелатні комплекси та сполуки на основі амінокислот. Ці речовини практично не втрачають ефективності за обробок в умовах дуже низьких чи дуже високих температур, крім того, високий ступінь чистоти сполук забезпечує більшу їхню ефективність.

Нагадаємо вам, що дію добрив на хелатній основі на рослини, зокрема водорозчинного добрива DripFert NPK+ME, високо оцінили також в Уманському національному університеті садівництва. Розгорнута публікація дослідження була висвітлена 29.11.2014 року.

Facebook Comments
Опубліковано у DripFert. Додати до закладок постійне посилання.