Удобрення ярих зернових культур

imagesВегетаційний період у ярих зернових культур коротший, ніж в озимих. У ячменю-70-110 діб, вівса-100-120, пшениці ярої-80-115 діб, а кількість елементів живлення, яка витрачається на формування врожаю, у них майже однакова. Коренева система ярих зернових культур розвинена слабкіше, менш інтенсивно відбувається процес кущіння. Ці особливості потрібно враховувати для забезпечення повноцінного живлення рослин упродовж вегетації.

Ярі зернові культури мають найбільшу потребу в азоті у фази від початку кущіння до виходу в трубку. За цей період вони поглинають до 40% азоту загального виносу  за вегетаційний період. У перші 10-30 діб після появи сходів азот сприяє накопиченню в рослинах вуглеводів. Тому його нестача у цей період призводить до порушення формування генеративних органів, а в кінцевому результаті – до зниження врожаю. Внесення азоту в пізніші строки не усуває негативного впливу раннього азотного голодування і не сприяє підвищенню врожаю культур.

Фосфор сприяє росту кореневої системи ярих зернових культур, формуванню великого колоса, ранішому достиганню врожаю. Початковий період росту є критичним у фосфорному живленні рослин. Тому внесення фосфорних добрив у рядки під час сівби у дозі 10-20 кг/га д.р. підвищує врожайність на 2-4 ц/га. Загалом фосфорні добрива дають менший приріст урожаю, ніж азотні, але без них рослини гірше засвоюють азот і калій.

Калію ярі зернові  культури також найбільше поглинають на початку свого росту. Найвища ефективність калійних добрив спостерігається на піщаних і супіщаних грунтах, які мають невисокий вміст рухомих сполук калію. Після вапнування у міру окультурення грунтів значення їх зростає.

Ячмінь ярий наінтенсивніше засвоює ячміньосновні елементи живлення впродовж досить  короткого періоду – від фази кущіння до початку колосіння  (25-30 діб). За цей час у рослин надходить 40-45% азоту, 50-65-фосфору, 65-70% калію. У фазу колосіння ячменю майже завершується засвоєння з грунту всіх 100 % калію, 90-фософру і 80% – азоту від загального виносу їх з урожаєм.

Просо має добре розвинену кореневу систему зі значною всисною здатністю, тому воно економно витрачає воду та елементи живлення з грунту. Просо досить вибаглеве до родючості грунту, потребує нейтральної його реакції – рН=6,5…7,5. На початку росту йому потрібен насамперед фосфор, який стимулуює розвиток просокореневої системи, але в цей час засвоює також азот і калій. Найбільше елементів живлення просо засвоює у фазах кущіння і цвітіння. За цей період рослини споживають близько 70% азоту, 60-фосфору і майже 45% калію. Решту елементів живлення просо вбирає в процесі формування і достигання зерна. При цьому важлива роль належить фосфору, який разом з азотом забезпечує виповненість зерна та високий вміст у ньому жирів.

Овес менш вибагливий до умов проростання. Він краще переносить кислотність грунту, але досить добре реагує на його вапнування (оптимальне значення показника рН=5,0…6,5). Овес має високу потенційну продуктивність, овескраще ніж інші зернові культури, засвоює елементи живлення із грунту та із внесених під попередник добрив. Характерним для вівса є тривалий період засвоєння елементів живлення. На початку росту й розвитку він реагує на вміст у грунті мінерального азоту. Особливо чутливий до нестачі азоту у фази кущіння – початку виходу в трубку, коли відбувається диференціація конуса наростання, визначається висота рослин і кількість листків, а також кількість зерен у волоті, після чого овес рівномірно засвоює азот до завершення вегетації. Застосування мінеральних добрив під овес, поряд з підвищенням врожаю зерна, збільшує вміст у ньому протеїну і зменшує кількість клітковини.

Оптимальна норма азотних добрив під ярі зернові культури, які вносять під час передпосівної культивації після просапних культур – 60 кг/га д.р., після багаторічних трав – 30-40, після зернових, капустяних та інших небобових попередників – 90 кг/га д.р. Максимальна норма азотних добрив для цих культур становить 120 кг/га д.р. Під пивоварні сорти ячменю, а також при підсіві багаторічних трав, норму азотних добрив зменшують на 30-50%, але норма фосфорних і калійних добрив при цьому має переважати норму азотних. Важливою вимогою до удобрення пивоварного ячменю є рівномірність внесення добрив. Неякісний їх розподіл створює умови для формування нерівномірного за величиною, вирівняністю, вмістом білка, екстрактивністю зерна ти знижує пивоварні якості сировини. Особливо це спостерігається на фоні внесення азотних добрив. На смугах з їх надмірним внесенням зерно ячменю формується щупле, значана частина його втрачається під час збирання. Потрібно враховувати, що надмірні норми калійних добрив також погіршують пивоварні якості зерна ячменю. Зерно пивоварного ячменю повинно мати знижений вміст білка (9..12%) і високий вміст крохмалю (не менше 63%). Тому невисокі норми азоту (не більше 60 кг/га д.р.) зазвичай вносять перед сівбою. Підживлення не проводять, щоб не підвищити вміст білка в зерні.

Найкращими азотними добривами для основного внесення є аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію, а також КАС, який забезпечує кращий розподіл азоту по поверхні поля. Для підживлення застосовуюють КАС в розбавленні 1:2…3 або вносять великими краплями чи спеціально обладнаними обприсквачами з трубочками.

Фосфорні і калійні добрива під ярі зернові культури вносять восени під зяблевий обробіток грунту або навесні під час передпосівної культивації в нормі 45-60 кг/га д.р. За весняного застосування добрив ефективніше локальне стрічкове внесення на глибину 12-16 см. Такий спосіб дає змогу зменшити їх норму на 25-30%. Ефективне також внесення добрив у рядки під час сівби ярих зернових культур по 10-15 кг/га NPK, що забезпечує додатковий приріст урожайності зерна 2-3,5 ц\га.

Для зернових культур з мікроелементів найбільше значення мають мідь, а також цинк і марганець. На провапнованих грунтах ефективним є внесення бору, на кислих (рН<5,2)-молібдену. Позакореневе підживлення солями цих елементів проводять у фазу початку виходу в трубку рослин сумісно з внесенням пестецидів або позакореневим піджвиленням азотом. З підвищенням рівня врожаю ярих зернових культур потреба у застосуванні мікродобрив зростає.

Facebook Comments
Опубліковано у Удобрення польових культур. Додати до закладок постійне посилання.