Удобрення плодових насаджень

яблуняСад яблунь з урожайністю 40 т/га і більше виносить з грунту 90-143 кг/га азоту, 22,5 – 46 кг фосфору, 133-155 кг калію, 191-206 кг кальцію, 34-35 кг/га магнію. Крім того, елементи живлення використовуються в процесі латерального росту стовбура, гілок, коренів, вимиваються за межі розміщення кореневої системи, особливо у зонах з проливним водним режимом, перетворються у недоступні для рослин форми, звітрюються. Тому винесені з грунту елементи мінерального живлення поповнються за рахунок внесення добрив.

Оптимальною системою удобрення для плодових насаджень є органо-мінеральна система удобрення. Застосування такої системи удобрення сприяє активізації росту і прискоренню плодоношення молодих насаджень; у плодоносних садах є одним із основних регуляторів ростових і формоутворюючих процесів, підвищує врожайність, товарну масу плодів і ефективність їх виробництва. При цьому послаблюється негативна дія мінеральних добрив, поліпшуються агрофізичні властивості грунту.

Орієнтовним критерієм визначення забезпечення плодових рослин елементами кореневого живлення є їх загальний стан у період вегетації. У рослин, забезпечених поживними речовинами, нормальний ріст і плодоношення, листкова поверхня здорова (листки мають темно-зелене забарвлення).  За нестачі азоту послаблюється ріст, молоді листки дрібні, блідо-жовто-зеленуваті, а старі мають червоний, жовтий чи рожевий відтінок. Нестача фосфору зумовлює послаблення росту; листки дрібні, тьмяного синювато-зеленого забарвлення з пурпурним відтінком, старі передчасно опадають, послаблюються процеси цвітіння і плодоношення. При значній нестачі калію припиняється ріст, всихають верхівки пагонів, листя набуває синьо-зеленого забарвлення або між жилками виникає хлороз, спостерігаються сірі чи бурі опіки країв листків. Ознаками нестачі бору є утворення жовтих жилок, їх опробковіння, суцільне пожовтіння і опадання листків, припинення росту пагонів, витікання камеді ні гілках, опробковіння м’якоті плодів. Основний симптом нестачі цинку – дрібнолистість і припинення росту; нестача заліза – солом’яно-жовте забарвлення листків з нечисленними зеленими прожилками чи без них; марганцю – усихання верхівок гілок, слабка облистяність, раннє опадання листків; нестача магнію – хлороз чи некроз тканин листків між жилками.

грушаЩоб визначити потреби плодових культур в елементах живлення, використовують дані аналізів листків і грунту. Листкова діагностика базується на встановленні оптимальних і критичних рівнів вмісту мінеральних елементів в листках плодових культур. На підставі досліджень установлені показники вмісту поживних елементів у листках різних плодових порід, які є критеріями при визначенні норм добрив.

Оптимальний вміст елементів мінерального живлення у листках плодових культур, % на суху речовину

ПородаNPKMg
Яблуня1,8-2,40,13-0,220,9-1,60,4-0,6
Груша2,0-2,60,13-0,221,4-2,30,4-0,6
Слива2,4-3,20,17-0,222,2-2,50,4-0,6
Вишня2,0-2,50,17-0,221,3-1,50,4-0,6
Черешня2,5-3,00,17-0,221,7-2,50,4-0,6
Абрикос2,8-3,20,17-0,251,7-2,30,4-0,6
Персик3,4-4,00,35-0,451,6-3,20,4-0,6
Суниці2,4-3,00,5-0,71,6-1,80,2-0,4
Малина2,3-2,90,5-0,71,3-1,90,4-0,5
Смородина2,2-2,30,37-0,51,6-2,40,4-0,5
Агрус2,1-3,10,5-0,71,6-2,40,4-0,6

Листки пагонів відбирають для аналізів у фазі закінчення росту (наприкінці липня – у першій декаді серпня). Середній зразок листків для аналізу відбирають з 4-5 дерев однорідної ділянки; зразок складають не менше як із 100 листків, відібраних із середньої частини 8-10 пагонів подовження кожного дерева, розміщені на переферії крони на висоті 1,2-1,5 м від поверхні грунту з кожної сторони дерева. Листкова діагностика дозволяє контролювати забезпеченість елементами живлення при закладанні і диференціації генеративних бруньок, формуванні врожаю поточного року, регулювати процеси росту і формоутворення шляхом відповідного удобрення. Листкова діагностика найбільш повно характеризує забезпечення рослин калієм, меншою мірою – азотом і не завжди є надійним критерієм для визначення забезпеченості фосфором. Для більш повного визначення потреб плодових культур у добривах слід використовувати також грунтову діагностику. Зразки грунту відбираються у той же час і у тих же місцях насадження, де відбирали проби листків. У насадженнях зерняткових і кісткочкових порід змішаний зразок масою понад 0,5 кг відбирають у 4-6-кратній повторності по горизонтах 0-20, 21-40 і 41-60 см, суниць і малини – 0-20 см. У відібраних зразках визначають вміст рухомих форм фосфору і калію.

Орієнтовні рівні забезпеченості основних типів грунтів України рухомими формами фосфору і калію для плодових култур, мг на 100 г грунту в шарі 0-40 см

ГрунтиМетоди визначенняP2O5
середній
P2O5
оптимальний
K2O
середній
K2O
оптимальний
Дерново-підзолистіЗа Кірсановим6-1212-183-66-9
Буроземно-підзолисті
і дерново-буроземні
За Кірсановим7-1414-215-1010-15
Світло-сірі
і сірі опідзолені
За Кірсановим8-1616-246-1212-18
Темно-сірі і сірі опідзолені, чорноземи
опідзолені
За Чириковим10-2020-306-1212-18
Чорноземи звичайні і
південні
За Мачигіним3-55-715-2525-35
Темно-каштановіЗа Мачигіним1-33-530-4040-50

На основі листкової та грунтової діагностик, враховуючи біологічні особливості порід і сортопідщепних комбінацій, конструкцій і світлового режиму насадження, щільність, вік і фізіологічний стан насадження, фізико-хімічні властивості грунту, водний і повітряний режим тощо, розробляю орієнтовні норми внесення добрив. Зокрема, в молодих садах без зрошування рекомендується один раз протягом 2-3 років вносити 20-30 т/га гною чи компосту, а в інші роки висівати сидерати, удобрювати мінеральними туками – N60P42K60. У плодоносних садах вносять по 30-40 т/га гною, у ті роки коли не удобрюють гноєм, вносять мінеральні добрива – N60-120P30-90K45-120.

 

Норми внесення добрив у плодоносних садах без зрошування при утриманні грунту під чорним паром

Зони і грунтиГній, компост, т/гаАзот, кг/гаP2O5,
кг/га низький
рівень
P2O5,
кг/га оптимальний рівень
K2O,
кг/га низький
рівень
K2O,
кг/га оптимальний рівень
Полісся. Дерново-підзолисті, світло-сірі опідзолені4090-12060-9030-4590-12060-90
Прикарпаття. Закарпаття. Буроземно-підзолисті, дерново-буроземні4090-12060-9030-4590-12045-65
Лісостеп. Світло-сірі, сірі опідзолені4060-9060-9030-4590-12060-90
Лісостеп. Темно-сірі, сірі опідзолені3060-9060-9030-4590-12060-90
Степ. Чорноземи звичайні і південні3060-9060-9030-4575-9045-65
Степ. Темно-каштанові3060-9060-9030-4575-9045-65

Facebook Comments
Опубліковано у Удобрення плодових і ягідних культур. Додати до закладок постійне посилання.