Удобрення кукурудзи

imagesКукурдза досить вибаглива до родючості грунту, не переносить кислих (оптимальне значення РH=6,0…7,0) та важких перезволожених, що сильно запливають і засолених грнутів. На грунтах з показником РН<5,5 кукурудза значно знижує врожай. Під кукурудзу відводять поля з найродючішими грунтами і добрими попередниками. Вона дає високі врожаї на грунтах, багатими на рухомі сполуки елементів живлення, насамперед азот, з добрими фізичними властивостями, водо- і повітряпроникністю. На грунтах із показником РH=5,0 і менше проводять вапнування. Вапняні добрива найкраще вносити під попередник.

Поглинання елементів живлення кукурудзою триває до настання воскової стиглості зерна, тобто майже впродовж усього вегетаційного періоду. До фази молочної стиглості зерна рослини накопичують близько 90% елементів жвилення загального виносу з урожаєм і 80% сухої речовини. Близько половини елементів живлення поглинається у період швидкого росту за короткий проміжок часу – від викидання волотей до початку цвітіння. Максимальний їх вміст в урожаї спостерігається у фазу воскової стиглості зерна. На 1 т зерна з відповідною листостебловою масою кукурудза виносить 15-30 кг N, 6-12-P2O5 і 20-30 кг K2O. Азот має найбільший вплив на рівень врожаю кукурудзи. На початку росту засвоєння його не значне. Зменшення засвоєння азоту навесні викликають низькі температури, що спричиняє пожовтіння рослин і гальмування їх росту. Починаючи з 6-8 листка, азот інтенсивно надходить у рослини. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3% азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків  (волосся) на качанах – 85% загальної кількості азоту. Решту азоту кукурудза продовжує засвоювати майже до початку достигання качанів.Однак найінтенсивніше вона його засвоює у період за 10-20 діб до викидання волотей.

У перший місяць кукурудза росте дуже повільно і засвоює мало елементів живлення, але вони, особливо фосфор, мають бути в достатній кількості та в доступній формі і тому в системі удобрення кукурудзи обов’язково передбачають внесення фосфорних добрив у рядки під час сівби 10-20 кг/га  P2O5. При цьому насіння і добрива мають бути розділені шаром грунту 2-4 см, щоб висока концентрація грунтового розчину не пошкодила насіння. Доза азоту у рядковому удобренні має не перевищувати 5 кг/га. На бідних грунтах передбачають внесення в рядки повного добрива (концетровані форми складних добрив).

Кукурудза як і інші багаті вуглеводами культури, має підвищену потребу в калії. Нормальне живлення цим елементом підвищує стійкість рослин до вилягання та пошкодження кореневими і стебловими гнилями. Калій також потрібний для утворення качанів, накопичення крохмалю і цукру. Оптимальний вміст його в молодих рослинах (висота до 25 см) у межах 4….5% К2О на суху речовину. Калій кукурудза найінтенсивніше засвоює в першій половині вегетації. При вирощуванні її на зерно в другій половині вегетації накопичення калію в рослинах може іноді занижуватись. Це відбувається внаслідок його відтоку в грунт. Найбльша потреба у калійних добривах на грунтах гранулометричного складу та вирощуванні після калієфільних культур (соняшнику, коренеплодів, картоплі та ін.)

Кукурудза досить чутлива до органічних добрив. Часто на дерново-підзолистих грунтах без їх застосування не вдається отримати високий урожай цієї культури. Кращими органічними добривами є підстилковий гній і торфогноївкові компости, які на цих грунтах вносять по 30-40- т/га, а в Лісостепу і Степу відповідно 25-30 і 20 т/га. У разі застосування безпідстилкового гною з метою запобігання забруднення грунтових і підгрунтових вод норма внесення азотну не має перевищувати 200 кг/га. На чорноземах Лісостепу внесення 20т/га гною забезпечує приріст урожайності зерна кукурудзи від 0,4 до 0,9 т/га, а силосної маси -8-9 т/га.

Ріст кукурудзи також гальмується за нестачі сірки. При цьому качани гірше виповнюються зерном, листки стають світло-зеленими або жовтуватими внаслідок розпаду хлорофілу. Знижується ефективність азотних добрив, оскільки недобір 1 кг сірки унеможливлює засвоєння майже 10 кг азоту. Компенсують незначну нестачу сірки і магнію позакореневим внесенням сульфату магнію (5 % розчин) одночасно з карбамідом – 6 % розчин. Посіви обприскують зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживлювати рослини від фази 7-8 листків упродовж трьох тижнів 1-3 рази через 7-8 діб. Одночасно вносять мікроелементи.

З мікроелементів для живлення кукурудзи особливо важливі цинк, мідь, бор, марганець та ін. Цинк – основний мікроелемент для кукурудзи. Потреба в ньому особливо зростає за високого вмісту у грунті рухомих сполук фосфору. За значної нестачі цинку рослини зменшують ріст через скорочення довжини міжвузль, качани не зав’язуються. Ознакою нестачі цинку є жовті смуги на молодих листках з обох боків між жилками та жовтий або білий колір усієї поверхні молодого листя. Бор особливо позитивно діє на запліднення, оскільки сприяє росту пилкових трубок. Нестача бору часто зустрічається на піщаних грунтах, де його вносять у нормі 2 кг/га. На грунтах з нейтральною і лужною реакцією у рослин кукурдзи спостерігається нестача марганцю. Обприсквання посівів розчином сульфату марганцю (10-12 кг/га) або внесення його разом з азотним добривом усуває дефіцит цього елемента.

У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури, тощо) позакореневе підживлення є практично єдиним способом забезпечення рослин мікроелементами. Навіть невелика їх кількість дуже корисна, оскільки вони містяться у легкодоступній формі і швидко засвоюються. Проведення позакореневих підживлень багатокомпонентними мікродобривами можна поєднувати з внесенням гербіцидів.

Facebook Comments
Опубліковано у Удобрення польових культур. Додати до закладок постійне посилання.