Значення калію (К) в житті рослин

Калій є одним з ключових елементів для життя на землі. Усі рослини і тварини потребують його у великих кількостях. Рослини отримують калій з ґрунту, в якому вони ростуть. Тварини ж отримують його безпосередньо з рослин, або при вживанні в їжу інших тварин, які харчувалися рослинами (і продуктів тваринного походження). Середній вміст калію у тілі людини становить близько 140 грам К, що у еквіваленті становить близько 1 Мт K2O (Мт = мільйон тонн) для світової популяції 7 мільярдів людей. Проте організм має щоденно отримувати калій, а його рекомендована кількість еквівалентна споживанню близько 2 кг К2О на людину в рік. Аналогічна кількість калію виходить з екскрементами. Таким чином, сумарне рекомендоване щорічне споживання для населення Землі становить близько 14 млн. т К2О. До початку двадцятого століття калій в основному отримували з деревної золи, що стало причиною виникнення терміна поташ, проте більшість цієї вилуженої калієвої солі використовувалася для виробництва мила, необхідного, зокрема, для прання овечої вовни. Сьогодні слово поташ майже завжди використовується у значенні “калійні добрива”.

Значення калію в житті рослин дуже велике. Незважаючи на величезну кількість калію, який міститься у зібраному врожаї, кількість калію, яку рослини потребують під час росту, є ще більшою. Майже завжди кількість калію у сільськогосподарській культурі значно перевищує вміст інших поживних речовин, у тому числі азоту. Калій відіграє важливу роль у здатності рослин переносити потрясіння, викликані зовнішніми чинниками, такими як посуха, заморозки, великі дози світла й атаки шкідників і хвороб. Культури, які відчувають нестачу калію, частіше страждають від наслідків цих потрясінь, в той час як урожаї добре удобрених культур будуть уражені менше. Калій також має важливе значення для багатьох основних функцій рослин, у тому числі для активації ферментів, виробництва білка і фотосинтезу й зустрічається у всіх частинах рослини. Найбільша частка калію міститься у рослинах у клітинному соку, де він забезпечує міцність клітин і те, що вони перебувають під тиском води, поглиненої шляхом осмосу. По суті, ця вода, що міститься в клітинах рослин, є розчином калію сумарною концентрацією до 7,8 г К на літр води. Ця концентрація дає у еквіваленті близько 9,5 кг K2O на тонну тканинної рідини. Значна частина калію міститься в клітинному соці рослин у формі розчинних солей. Деяка його частина знаходиться на поверхні клітин. Калій дуже рухливий, тому при тривалих дощах або занадто частому поливі він вимивається через лист і це призводить до калійного голодування. Найбільша концентрація калію в молодих частинах рослин. Він сприяє процесам синтезу, засвоєнню вуглекислоти з повітря, служить кращому засвоєнню фосфору, азоту, заліза. Фізіологічні функції калія вельми різноманітні. Встановлено, що він стимулює нормальний перебіг фотосинтезу, підсилює відтік вуглеводів від пластинок листа в інші органи, а також синтез цукрів. Калій посилює накопичення моносахаридів в плодових і овочевих культурах, підвищує вміст цукрів у коренеплодах, крохмалю в картоплі, збільшує стінки клітин соломини злакових культур і підвищує стійкість до вилягання хлібів, а у льону і конопель покращує якість волокна. Калій поглинається рослинами у вигляді катіонів і, очевидно, в такій формі залишається в клітинах, активізуючи найважливіші біохімічні процеси в клітинах рослини, калій підвищує їх стійкість до різних захворювань, як протягом вегетації, так і в післязбиральний період, значно покращує лужність плодів і овочів. Недолік калію викликає безліч порушень обміну речовин у рослин, послаблюється діяльність ряду ферментів, порушується вуглеводний і білковий обмін, підвищується витрати вуглеводів на дихання. У результаті продуктивність рослин падає, якість продукції знижується. У капусти верх листа жовтіє, відмирає, стає бурим або коричневим. Іноді листя кривляться, головка дрібна, не щільна. У помідор в першу чергу зморщуються листя. Спочатку на краях з’являється світла окантовка, пізніше лист стає сірим. Краї набувають жовто-зеленого (з бурим до низу) відтіноку. Якщо калію не вистачає довше, то лист стає помаранчевим. Плоди неправильної форми, всередині наявні коричневі смуги. В огірків так само зморщуються листя, стає темно-зеленими з жовтою смугою по краю. Потім він світлішає, окантовка буріє і обсипається, лист скручується вниз. Плід до плодоніжки звужується, а верхівка збільшується. У яблунь зазвичай особливо помітні симптоми з другої половини літа. Колір листя жовтувато-зелений, на краях опіки. В подальшому вони скручуються вгору і рано осипаються. Пагони жовтіють, червоніють. Молоді пагони ростуть тонкими, часто засихають. При рясному цвітінні мало плодів. Вони слабо забарвлені, нерівномірно дозрівають, мають поганий смак і не зберігаються. При великій нестачі калію дерево зупиняє ріст і гине. Смородина, аґрус, виноград припиняють ріст. На краях листа червоний опік і вони передчасно опадають.  Існують кілька способів забезпечення мінерального живлення калієм сільськогосподарських культур, наприклад, внесення у ґрунт, кореневе підживлення, фертигація, що залежить від особливостей дії різних видів калійних добрив,  як то KCl, K2SO4, KNO3, хелатний комплекс калію (DripFert марки 10-10-40+МЕ, 5-15-40+МЕ та 15-5-30+3MgO+МЕ) тощо. Дуже ефективним є застосування золи, пташиного посліду, гною. Отже, внесення калійних добрив в регламентованих нормах для вирощування сільськогосподарських культур є одним з найважливіших чинників формування високих врожаїв та робить позитивний вплив на показники якості продукції рослинництва.

 

DripFert для декоративних рослин

20140628_18171920140608_18331720140608_183308

Рослинам майже завжди потрібне додаткове харчування. Одні добрива містять універсальний набір поживних речовин, інші – лише ті, потреба в яких особливо велика.
Комплексні мінеральні добрива містять не один, а кілька мікроелементів: азот, фосфор, калій тощо. В залежності від того, для якого виду рослин вони призначені, елементи містяться в різних пропорціях. Для декоративно-листяних – більше азоту, для декоративно-квітучих – фосфору. Найчастіше мінеральні добрива продаються в концентрованому рідкому вигляді. Вносити їх у ґрунт потрібно тільки розведеними. Пропорції індивідуальні для кожного добрива та мають бути вказані на упаковці. Якщо ви готуєте добрива самі, то для підживлення калієм використовується сульфат калію, хлористий калій або калійна сіль у розчині з водою (1,5г на 1л води). Азотні добрива отримуємо з сечовини, аміачної селітри або сульфату амонію (1г на літр води). Фосфатні добрива виготовляються з сухого суперфосфату (1 частина на 30 частин грунту або 6г на 1л води). Проте, скільки б не з’явилось в магазинах готових добрив, є стійкі прихильники підживлення рослин народними засобами. Наприклад, добриво з деревної золи, слабкий розчин марганцівки, настій пташиного посліду, гній, перегній. Ще є такі види домашнього добрива – вода після розморожування м’яса і товчена яєчна шкаралупа. Вони мають право на життя. Але потрібно стежити, щоб у ґрунті не завелися непотрібні бактерії і комахи, так як ці добрива –  живильне середовище не тільки для рослин, але і для мікробів. Що стосуються DripFert, то це найпростіше у застосуванні універсальне комплексне 100% водорозчинне добриво з макро- (азот, фосфор, калій) та мікроелементами (бор, мідь, залізо, марганець, цинк) у вигляді солей. Добриво має різні формули, щоправда в основному змінюється лише склад макроелементів, а самі мікроелементи залишаються сталими, тому може задовольнити будь-які потреби в підживлені.

Склад NPK+ME (2)

Склад NPK+ME