Позакореневе підживлення озимої пшениці

imagesПозакореневе підживлення – це складний енергоємний технологічний прийом, але як природне живлення воно існувало в усіх сферах рослинного житття із самого зародження. В рослини як єдиного цілого організму існує тісний зв’язок між усіма життєво важливими процесами, зокрема між кореневим і позакореневим живленням. Тому, такий технологічний прийом, за певних умов, підвищує ефективність внесення в грунт добрив та ефективність використання родючості грунту. Збільшення вмісту азоту в росиланах активізує процеси фотосинтезу, гальмує природне старіння листків, зокрема верхівкових. У разі їх видалення зерно стає щуплим, що зменшує його масу в колосі на 15-20%.

Ефективність позакореневого підживлення насамперед залежить від форми добрива. Сульфат амонію, аміачна вода та аміачна селітра хоча й поліпшують якість зерна, але обпікають листки і колоски пшениці, внаслідок чого зменшується її врожай. Найкращим азотним добривом для позакореневого підживлення є карбамід.  На відміну від інших форм азотних добрив розчин карбаміду у воді має нейтральну реакцію навіть у підвищених концентраціях (20-30 і навіть до 40%), не обпікає листків і, крім того, добре засвоюється рослинами, тоді як 2-5% розчин аміачної селітри сильно обпікає їх. Карбамід концентрацією понад 5%, надійшовши в клітини, зумовлює плазмоліз, що не супроводжується некрозом тканини, але викликає негативні функціональні зміни в рослинах. Наприклад, у перші дні після обприскування спостерігається пригнічення процесу фотосинтезу.

Завдяки амідній формі азоту карбамід поглинається клітинами листків не лише внаслідок попереднього розчеплення з виділенням аміаку під дією ферменту уреази, а й прямим включенням цілих молекул у цикл перетворення речовин, пов’язаних із синтезом діамонокислот. Він не лише є джерелом азотного живлення, а й фізіологічно активною речовиною, яка значно посилює процес фотосинтезу і, збільшуючи процес розчеплення білків у листках, сприяє повнішому відпливу азотних речовин і сірки. В рослинах карбамід має високу рухомість і вже через 2 доби після обприскуваня його азот входить до складу білка рослин. Для поглинання 50% внесеного карбаміду потрібно від 1-4 до 12-24 год. Процес проникнення розчину карбаміду крізь кутикулу листка має певні особливості. Якщо у звичайну погоду розчин карбаміду нанести на поверхню листка вдень, його краплі висихають через 10-15 хв. При цьому на поверхні листка утворюються кристалики карбаміду, які збергіаються до випадання вечірньої роси. Вночі вони адсорбуються вологою з повітря і листки знову вкриваються тонкою плівкою розчину, що створює умови для дифузії карбаміду в тканини листка. Такий процес може тривати кілька діб. Тому важливо забезпечити добре розпилення розчину, оскільки великі краплі під час висихання утворюють друзи кристалів, які обсипаються на землю.

Для проведення позакореневого підживлення пшениці озимої оптимальною дозою азоту є 30-45 кг/га у вигляді 10-30% розчину карбаміду. Істотне збільшення вмісту білка (в абсолютних величинах на 1,5-2,0 %) та клейковини в зерні і його склоподібності переважно відбувається при його проведенні в період колосіння – на початку молочної стиглості зерна, який зазвичай триває впродовж 10 діб. Засвоєний у цей час через листки азот уже не може бути використаний на утворення вегетативної маси рослин, тому повністю використовується для формування якості врожаю. Підвищення врожайності при цьому не значне 1,5-3,0 ц/га. Це пояснюється тим, що до початку колосіння всі елементи структури врожаю пшениці озимої вже були сформовані.

Азот карбаміду найкраще засвоюється листками рослин уночі під час високої вологості повітря. Тому найкраще позакореневе підживлення пшениці озимої проводити вранці та ввечері. У прохолодну та похмуру погоду це можна робити упродовж усього дня. Однак підживлювати рослини за темпереатури 20 ºС та за низької відносної вологості повітря у сонячний день не рекомендують оскільки з’являється небезпека обпікання поверхні листків. Слід зазначити, що часткове побуріння країв листків, пожовкнення верхньої частини листкової пластинки та поява незначних плям опіків після підживлення не впливають негативно на врожай пшениці озимої внаслідок поліпшення азотного живлення. Великі краплі розчину значно сильніше обпікають листки, ніж дрібні.

Під час проведення обприскування пшениці озимої у різні фази розвитку вміст карбаміду в робочому розчині повинен бути не більше: на початку кущіння -15-20%, кінець кущіння – 16-18, початок виходу в трубку – 10-12, кінець виходу в трубку — 6-8%. Розчин карбаміду (15-20%) згубно діє на попелицю і клопа-черепашку, знищує або пригнічує розвиток деяких бур’янів, що поліпшує умови зберання врожаю.

Добре зарекомендувало листкове підживлення карбамідом одночасно з сульфатом магнію (оксиду магнію 16%, сірки 13%), який є надійним джерелом двох важливих біогенів сірки та магнію. Сірка посилює засвоєння азоту та входить до складу амінокислот, магній служить джерелом для утворення хлорофілу та впливає на засвоєння фоcфору. Важливо, що сульфату магнію властиво нейтралізувати токсичний для рослин біурет, який міститься в карбаміді. Економічно обґрунтована норма сульфату магнію складає 2-5 кг/га.

Пшениця вибаглива і на інші біогенні елементи, особливо фосфор, який впливає на відновлення вторинної кореневої системи, кущіння, розподіл енергії та фотосинтез; мідь, марганець, цинк, залізо, молібден, які забезпечують засвоєння різних форм азоту, ферментні та гормональні процеси, стійкість до несприятливих умов (особливо зимостійкість) та хвороб, разом з бором на процеси запилення та запліднення. Тому цінним є використання в бакових сумішах з карбамідом та сульфатом магнію комплексних листкових підживлень, які містять макро та мікроелементи. Добре зарекомендувало себе добриво Dripfert NPK+МЕ. Переваги: створені на халатній основі EDTA; містять як класичні (N, P, K) так і мікроелементи (Fe, Zn, Mn, Cu, B), завдяки високій хімічній чистоті забезпечується мінімальний ризик опіку; 100%  розчинність; прилипач у складі добрива запобігає стіканню розчину, утворенню лінз, сприяє доброму змочуванню та утримуванню на поверхні листа довгий час. Комплекс з карбаміду, сульфату магнію та Dripfert NPK+МЕ можна вважати універсальною сумішшю для підживлення озимих культур. Його використання дозволяє зменшити внесення ґрунтово-азотних добрив на 30-50%. При проведенні трьох листкових підживлень карбамідом в фазу кущіння, початку виходу в трубку та на початку колосіння можна внести приблизно 60 кг в фізичній вазі, що відповідає 27 кг азоту з ступінню засвоєння через лист близько 100%, тоді як для отримання рослиною через ґрунтове удобрення аміачною селітрою, (N-34%, ступінь засвоєння азоту з добрив від 50 до 80%) потрібно внести 100-160 кг. Заміна частки аміачної селітри карбамідом дозволяє зменшити закислення ґрунтів. Крім прямої економії азотних добрив, використання листкового підживлення в наведеній схемі дозволяє підвищити урожайність товарного зерна пшениці на 10-30% та якість на 2-4% по клейковині. Для озимої пшениці рекомендується провести першу підгодівлю фосфорно-калійним добривом Dripfert NPK 5-15-40+МЕ з нормою витрати 2кг/га в період кущіння восени. Наступну підгодівлю провести у фазі кущіння – початку виходу в трубку добривом Dripfert NPK 20-20-20+МЕ з нормою витрати 2кг/га.

Для позакореневого підживлення пшениці озимої можна також використовувати КАС, розбавивши його водою до концентрації 15-20%, однак за ефективністю він поступається розчину карбаміду.

Facebook Comments
Опубліковано у DripFert, Удобрення польових культур. Додати до закладок постійне посилання.