Формування кислого середовища грунту. Вторинне підкислення

Кисле грунтове середовище формується під впливом елювіальних, глейових, підзолистих, глейових, глеє-елювіальних та інших елементарних процесів грунтоувторення. Значна частина грунтів успадкувала свою кислу реакцію від материнської породи. В умовах промивного і застійно-промивного водного режимів із грунту вимиваються лужні та лужноземельні катіони, присутність яких надає середовищу грунту нейтральної та лужної реакції. Інтенсивний розвиток грунтоутворення за елювіально-ілювіальним типом призводить до формування грунтів з кислою реакцією грунтового розчину навіть на карбонатних породах (наприклад, сірі лісові та опідзолені грунти на карбонатних лесах, дернові опідзолені на крейдяно-маргенальних відкладах тощо). У цьому випадку кальцій, як один з найефективніших регуляторів кислотно-лужної рівноваги грунту, є спорідненим з колоїдним комплексом грунту і швидко включається в процес грунтоутворення, нейтралізуючи кисле середовище грунту. Інша справа з грунтами, для яких кальцій є «чужорідним» елементом (буроземи кислі, дерново-підзолисті й буроземно-підзолисті грунти). Він погано включається в органо-мінеральний колоїдний комплекс грунту, утворює бікарбонати і швидко вимивається з грунтового середовища, посилаючи водночас емісію діоксиду вуглецю з грунту в аеротоп.

Природна кислотність грунтів формуються в процесі трансформації органічних речовин грунту. При низькому вмісті в рослинному опаді лужноземельних металів та білкових сполук, особливо в анаеробному середовищі, процес бродіння завершується утворенням різноманітних органічних кислот, що сильно підкислюють грунт, особливо якщо в ньому відсутні нейтралізатори цих кислот.

Процес вторинного підкислення грунтів відбувається також під впливом розбалансованих систем землеробства і техногенних випадів. Це пов’язане з інтенсивним застосуванням мінеральних добрив, особливо азотних, випаданням кислих дощів, порушенням структури сівозміни (висока насиченість сівозміни кальцієфільними культурами, що виносять з урожаєм значну кількість кальцію і призводить до декальцинації грунту). Наприклад, глибоке заорювання зеленої маси сидеральних небобових культур на сильно ущільнених і/або перезволожених грунтах через відсутність дренажу чи глибокого розпушування різко інтенсифікує розвиток глейових процесів і, як наслідок, підкислення грунтового середовища. Процес вторинного підкислення, обумовлений кислотними опадами та незбалансованим застосуванням мінеральних добрив, зачіпає навіть нейтральні за своєю природою чорноземи типові.

Кислі отмосферні опади (кислі дощі), які є безпосереднім наслідком забруднення атмосфери викидами промислових підприємств, несуть суттєву загрозу родючості грунтів і їх агроекологічному стану. Негативна дія кислих атмосферних опадів полягає у підвищенні інтенсивності вимивання речовин, руйнуванні агрономічно цінної структури, порушенні газового режиму, пригніченні біоти грунту, в активізації переходу в рухомі форми алюмінію, заліза, важких металів, радіонуклідів, які чинять токсичний вплив на розвиток рослин і забруднюють рослинницьку продукцію.

Зазначимо, що за норму вважають атмосферні опади, показник рН яких дорівнює 5,5 -5,7 одиниць. За багаторічними дослідженнями Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» та інших наукових установ,  у теперішній час в Україні нерідко випадають дощі з рН 4,5 і менше.

Опубліковано в категорії: Засоленість грунтів | Залишити коментар

Основне значення мікроелементів-підвищення активності ферментів

Як зазначає Інститут живлення рослин, для нормального росту та розвитку сільськогосподарських культур недостатньо лишень задовольнити їх базові потреби у азоті, фосфорі, калії, кальції, магнії та сірці. Мікроелементи у живленні рослин грають не менш важливу роль, аніж усе вище зазначене. Основне значення мікроелементів, а до них відносять залізо, молібден, мідь, марганець, цинк та бор, підвищення активності ферментів. Ферменти – біологічні каталізатори, які прискорюють хімічні процеси в організмі, що підвищує загальний тонус рослини, та позитивно впливає на динаміку росту та розвитку. Мікроелементи у живленні рослин дозволяють більш повноцінно використовувати воду, світло та первинні елементи живлення (азот, фосфор, калій), що у свою чергу призводить до підвищення кількісних та якісних характеристик врожаю. Мікроелементи та їх ферменти сприяють кращому відновленню тканин, та відчутно зменшують ризик ураження рослин хворобами (вони підвищують загальний імунітет рослини, не допускають виникнення стресових або депресивних ситуацій, що є вісниками захворювань). Вплив мікроелементів на біологічні процеси в рослині, наведено у таблиці нижче.

Мікроелементи у живленні рослин

Мікроелементи у живленні рослин

Як бачимо, жоден з мікроелементів не здатен самотужки забезпечити нормальне протікання усіх важливих процесів. В той же час виключення бодай одного мікроелементу із загального комплексу призведе до «просідання» того чи іншого життєво необхідного для рослини процесу, і як наслідок, звичайно ж, нанесе шкоду врожайності.

Саме тому ми рекомендуємо використовувати для підживлення комплексні добрива з декількома мікроелеменами. Перелік таких добрив на ринку України ми вказували в даній публікації.

Опубліковано в категорії: DripFert, Елементи живлення, Удобрення плодових і ягідних культур, Удобрення польових культур | Залишити коментар

Добрива для фертигації

ФертигаціяДля фертигації можуть бути використані три гурпи продуктів.

1) Традиційні добрива. Як правило, це добрива, що використовуються в традиційній сільськогосподарській практиці – сульфат амонію, карбамід, хлорид калію і калійна сіль, а також рідка фосфорна кислота. Але вони погано підходять для внесення в системі фертигації через високу кількість домішок, які можуть бути нерозчинними або утворювати нерозчинні з’єзднання, що призводить до закупорювання капельниць.

2) Хімічні реактиви – що мають менше домішок і відповідно більше елементів живлення. До таких продуктів відносять: кальцієва селітра Са(NO3)2; калієва селітра KNO3; магнієва селітра Mg(NO3)2; монокалій фосфат KN2PO4; сульфат калію K2SO4. Єдиним підводним каменем використання хімічних реактивів може стати наявність небажаних домішок, що не задекларована виробником чи дистрибютором.

3) Спеціалізовані добрива.  В залежності від фізико-хімічних властивостей спеціалізовані добрива можуть бути рідкої і твердої форми. Для більших площ тверді, як правило дешевші. Розчинність цих добрив дуже висока. Серед них можна виділити прості і комплексні спеціалізовані добрива. Наводимо марки основних виробників добрив, що присутні на ринку України.

А) Прості: Нітрат кальцію Ca(NO3)2: Ducanit (Duslo, Словакія), YaraLiva Calcinit (Yara, Норвегія); Нітрат калію KNO3: Yara Krista K (Yara, Чилі), Multicrop 14-0-44 (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Multi-K Products (Haifa Chemicals, Ізраїль); Магнієва селітра Mg(NO3)2: Магнієва селітра (Alwernia, Польща); Монокалійфосфат: Krista МКР (Rotem Amfert Negev, Ізраїль), Haifa МКР (Haifa  Chemicals, Ізраїль), Hydroponica MKP (Rotem Amfert Negev, Ізраїль), МКР (Prayon, Бельгія), Pekacid (Rotem Amfert Negev, Ізраїль); Моноамонійфосфат: МАР (Prayon, Бельгія), Haifa МАР (Haifa  Chemicals, Ізраїль), Nova MAP (Rotem Amfert Negev, Ізраїль), NovaTec Solub 14-48 (Compo, Германія); Сульфат калію K2SO4: Yara Krista SOP (SQM Salar, Чилі), Multicrop 0-0-44 (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Solu Potasse (Tessenderlo chemie, Бельгія); Сульфат Магнію MgSO4: Сульфат магнію (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Мікрокомплекс (Intermag, Польща) та інші.

Б) Комплексні: Agritech Drip, Nutriflex, Novalon (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Інтермаг Мікро-Плюс, Інтермаг-Нітро, Інтермаг-Фосфо, Інтермагмаг-Калій, Інтермаг-Опті, Гідропон (Intermag, Польща), Hakaphos (Combo, Германія), NovaTec Solub (Compo, Германія), Poly Feed Drip (Haifa  Chemicals, Ізраїль), Yara Ferticare (Yara, Норвегія), Nutrivant Drip (ICL Fertilizers, Ізраїль), Drip Fert (Laris, Турція), Fertimix (Seto, Турція) та інші.

Комплексні спеціалізовані NPK добрива популярні при внесені на овочах, фруктах, виноградниках. Ці формуляції часто збалансовані для культур із різним періодом розвитку рослин, містять необхідні мікроелементи. Вони повністю водорозчинні, а тому мають високу ціну.

Опубліковано в категорії: DripFert, Удобрення плодових і ягідних культур | Залишити коментар

Змішування різних форм добрив

мінеральні добриваБільшість добрив можна змішувати лише перед самим внесенням. Добрі фізичні властивості мають суміші з гранульованих і пресованих добрив, що мають однаковий розмір та питому масу часток і допустиму вологість.  Змішані добрива виготовляють механічним змішуванням двох чи більшої кількості односторонніх чи комплексних добрив. Цей захід вживають тоді, коли потрібно одночасно внести на одне поле кілька елементів живлення, а комплексних добрив з необхідним співвідношенням елементів живлення у господарстві немає. При цьому скорочуються витрати на внесення добрив, а їх агрохімічна ефективність прирівнюється до роздільного внесення. Тукосуміші готують із різними співідношеннями елементів живлення, при чому кожен елемент може входити до складу суміші у вигляді різних компонентів, наприклад азот – у вигляді нітрату амонію, карбаміду, фосфату амонію, сульфату амонію. Залежно від форм змішуваних добрив загальний вміст елементів живлення в тукосуміші може змінюватися в широких межах – від 25-30 % при використанні суперфосфату гранульованого, аміачної селітри або сульфату амонію до 40% і більше в сумішах на основі суперфосфату подвійного, карбаміду, амофосу та інших концентированих добрив. При змішуванні добрив слід дотримуватися певних правил, порушення яких може призвести до зниження ефективності добрив у наслідок їх зволоження, злежування, сегрегації (розшарування компонентів суміші), втрат елементів живлення, переходу їх у важкодоступні для рослин форми. Під час добору компонентів потрібно враховувати можливу їх хімічну взаємодію. У наслідок небажаних хімічних процесів між добривами можливі втрати елементів живлення (газоподібні або через ретроградацію в незасвоювану форму) і погіршення фізичних властивостей добрив. Це явище зумовлює так званий антагонізм добрив. Так, не можна завчасно змішувати суперфосфат з аміачною селітрою, оскільки при цьому утворюється досить  гігроскопічний нітрат кальцію. Суміш швидко зволожується, зокрема в умовах підвищеної вологості повітря, і перетворюється в липку тістоподібну масу. Наявна в суперфосфаті фосфорна кислота реагує з аміачною селітрою, внаслідок чого утворюється азотна кислота, що розкладається до оксидів азоту, які виділяються в атмосферу. Тому аміачну селітру із суперфосфатом можна змішувати лише у суху погоду безпосередньо перед внесенням у грунт. У разі змішування сульфату амонію із суперфосфатом суміш спочатку розігрівається і зволожується, а через деякий час після утворення гіпсу цементується, тому її перед внесенням треба подрібнювати і просіювати. Не рекомендується змішувати амонійні добрива з лужними, оскільки можливі втрати азоту у вигляді аміаку. Якщо компонентом змішуваних добрив є карбамід, слід враховувати його реакційну здатність, особливо в сумішах з хлоридами. При цьому утворюється гігроскопічний хлорид амонію, що призводить до злипання і злежування суміші. Під синергізмом добрив розуміють підвищену ефективність агрохімічної дії їх сумішей порівняно із сумою їх ефектів, отриманих від кожного окремо.  Наприклад, для поліпшення фізичних властивостей найпоширеніших сумішей добрив (аміачної селітри, суперфосфату гранульованого, калію хлористого) нейтралізації вільного компонента суперфосфату і зниження його гігроскопічності добавляють 10-15% доломітового борошна. Така суміш збергіає сипкість більш як 4-5 місяців. Вологість змішуваних аміачної селітри, сульфату амонію і карбаміду має бути не вищою за 3%, калійних добрив – 2, суперфосфату – за 5%.

Допустимі варіанти змішування різних форм добрив

ДОБРИВОАміачна
селітра
Сульфат
амонію
КарбамідСуперфосфатиАмофос,
діамофос
Калій
хлористий
Аміачна
селітра
+--0++
Сульфат
амонію
-+-+++
Карбамід--+0++
Суперфосфати0+0+++
Амофос,
діамофос
+++++++
Калій
хлористий
++++++
Примітки: "+" -змішувати можна; "0" -змішувати можна незадовго перед внесенням у грунт; "-" -змішувати не можна.

Ному добрив розраховують за формулою Д = а : в, де Д – норма добрив у фізичній масі, ц/га, а – норма добрив у діючій речовині, кг/га; в – вміст діючої речовини в добриві, %. Наприклад, під буряк цукровий в основному удобренні, згідно з розрахунками необхідно внести N90 P90 K90. Щоб внести на 1 га таку кількість елементів живлення у вигляді суміші добрив, слід узяти 90 : 34 = 2,6 ц амічної селітри, 90 : 19,5 = 4,6 ц суперфосфату гранульованого і 90 : 58 = 1,6 ц калію хлористого. Загальна маса суміші добрив, яку потрібно внести на 1 га площі, становитиме 2,6 + 4,6  + 1,6 = 8,8 ц. При розрахунку потреби у складних добривах обчислення ведуть за тим елементом живлення, вміст якого у добриві найбільший.

Опубліковано в категорії: Елементи живлення, Удобрення польових культур | Залишити коментар

Сольовий індекс мінеральних добрив

Сольовий індекс (SI) показує вплив певної концентрації солі на осмотичні властивості грунтового розчину при внесені мінеральнх добрив в грунт.  Вміст солі є одним з найбільш важливих характеристик добрив, що використовуються в безпосередній близькості до висіяних насінин сільськогосподарських культур. Еталоном сольового індексу прийнято вважати нітрат натрія (натрієва селітра NaNO3), як добриво, яке 100% розчинне у воді, і яке було вперше використане у 1943 році при дослідженнях даної проблеми. Чим вище сольовий індекс, тим сильніше проявляється сольовий ефект по відношенню до культур. Прийнято вважати, якщо вміст солей у грунті вище 0,5%, то такі грунти не придатні (сильнозасолені) для вирощування с/г культур. Середньзасолені грунти мають показник концентрації солей від 0,2% до 0,5%, на таких грунтах можна вирощувати деякі види с/г культур, що є стійкими до солей. При вмісту в грунті солей 0,1-02,% цілком можливо вирощувати всі польові культури, такі грунти є незасоленими. Безумовно, природнє засолення грунтів часто посилюється використанням минеральних добрив. Минеральні добрива – це солі, а їх норма внесення складає сотні кілограмів на гектар. Зменшити ризики можна за рахунок правильного підбору мінеральних добрив. Чим менший соловий індекс добрив, тим в меншій мірі його використання підвищує осмотичний тиск грунтового розчину.

Назва мінерального добриваСольовий індекс на одиницю фізичної масиСольовий індекс на одиницю поживної речовини
Азот/Сірка
Безводний аміак (82-0-0)47,10,57
Карбамід (46-0-0)74,41,62
Аміачна селітра
(34-0-0)
74,43,06
КАС (32-0-0)71,12,22
КАС (28-0-0)632,25
Сульфат амонія
(21% N, 24% S)
68,33,25
Натрієва селітра
(15-0-0)
100
Фосфор
РКД (10-34-0)20,00,455
Діамонійфосфат
(18-46-0)
29,20,456
Моноамонійфосфат
(12-51-0)
26,70,41
Монокалійфосфат
(0-52-32)
8,40,1
Калій
Хлористий калій
(0-0-62)
120,11,94
Сульфат калію
(50% К20, 18% S)
42,60,85
Тріофосфат калію
(25% К20, 17% S)
682,72

У сільськогосподарському виробництві основним методом боротьби із засоленістю є меліорація засолених грунтів, внесення високих доз орагнічних добрив, компостів, посів сидеральних культур, загортання соломи злакових культур в грунт.

Отже, щоб уникнути негативних наслідків при інтенсивному використанні мінеральних добрив, варто звернути увагу на деякі особливості їх застосування. По-перше, використовувати для припосівного внесення комбіновані склади стартових добрив з мінімально низьким сольовим індексом. При цьому доцільніше віддавати перевагу фосфорно-калійним добривам з азотом в амонійній формі і калієм у вигляді сульфата чи фосфата. По-друге, обмежувати внесення стартового добрива при внесенні безпосередньо в рядок нормой до 15 кг/га на легких грунтах, і до 30 кг/га – на тяжких. По-третє, розділяти внесення фосфорно-калійних (під основну обробку) і азотних (перед посівом і після появи сходів) добрив, особливо у засушливих умовах.

Опубліковано в категорії: Елементи живлення, Удобрення плодових і ягідних культур, Удобрення польових культур | Залишити коментар