Новини

Використання DripFert в СГК “Білоусівка”

imagesВ липні 2014 року ми інформували про те, який ефект справили добрива DripFert на угіддях сільськогосподарського виробничого кооперативу “Білоусівка”. На сьогоднішній день жнива закінчились, і можна констатувати, що урожайність кукурудзи склала 83,3 ц/га (зібрано 75т на 9 га). Без сумніву, задекларовані очікування від використання NPK+МЕ добрив DripFert (підвищення жаростійкості; збільшення врожайності на 10-25%; підвищення якості кукурудзи, збільшеня маси зерен)  справдились. Деталі можна запитати безпосередньо в керівника Олександра Сергійовича тел. 0965579737. Таким чином мікродобрива на хелатній основі DripFert дійсно ефективні, працюють, заслуговують довіри!

Аналіз грунту – шлях до гарного врожаю

«Якщо ви робите те, що робили завжди, то ви отримаєте те, що завжди отримували», – Тоні Роббінс.

Отримувати гарні врожаї, звісно, бажа20140921_162727ють всі. Проте одні надіються лише на погодні умови, а інші шукають шляхи і способи отримати гідну винагороду за свою працю.

Один з таких шляхів перед закладенням нового посадкового матеріалу – з’ясувати властивості грунту. Тобто зробити аналіз зразків грунту. Що це дає? Аналіз грунту дає змогу визначити склад грунту, фізико-механічні, фізико-хімічні, хімічні, агрохімічні і біологічні властивості грунту. Іншими словами, без аналізу грунту неможливо встановити, який стан органічних речовин (гумусу) в грунті, вміс20140802_174758т елементів живлення ( N, P, K), яка кислотність (PH) грунту тощо. Аналіз грунту дає відповідь на питання, які хімічні та/або органічні добрива та в якій кількості слід внести для отримання оптимального складу елементів живлення (оптимізація витрат). Для прикладу, овочеві культури та картопля відносяться до групи рослин інтенсивного виносу поживних речовин, тому вимагають високого вмісту елементів живлення в грунті. Найбільш вимогливою городньою культурою є картопля. На утворення 100 кг бульб рослина використовує 0,5 кг азоту, 0,12 кг фосфору та 0,7 кг калію, що відповідає: 1,5 кг аміачної селітри, 0,6 кг суперфосфату та 2,4 кг калімагнезії.

20140810_093651На підставі результатів досліджень та рівнів забезпечення грунту елементами живлення перед закладанням нового врожаю грунт окультурюють – вносять органічні і мінеральні добрива, обирають для підживлення добрива з мікроелементами.

Варто зазначити, що відбирання зразків грунту проводять при хорошій погоді. Умови відбору зразків з однієї ділянки повинні бути однаковими. Проба повинна бути максимально сухою. Відбір грунту для аналізу провидиться наступними  способами:

– Відбір проб точного землеробства

Ділянка поля 5 га ділиться на 40-50 квадратів, з центру кожного квадрата робиться  проба.  С 5 га приблизно виходить 40-50 проб.

– Стандартній відбір по принципу спіралі

Ділянка поля 5га ділиться на три ділянки. В кожній з трьох ділянок відбирається близько 10 проб по круговій спіралі. Проби, взяті з кожної спіралі, перемішуються окремо, у випадках усереднення – об’єднуються

– Відбір грунту по методу конверта

Грунтові проби збираються з орного шару – 25 см та підорного шару 25-50 см. Вздовж діагоналі ділянки (метод конверта) потрібно відібрати проби кожні 100-150 м. Кожну пробу розім’яти руками, видалити корені та інші чужорідні тіла та кинути у відро. З одного поля набирається 1 відро зразків. Після заповнення відра перемішати грунт руками. Перемішаний грунт висипати на землю і розділити на 4-ри частини. З кожної частини взяти жменю землі і насипати в коробку для зразків (заповнити коробку на ¾ її об’єму). Заповнити бланк на коробці, позначити на коробці місця відбору проб, максимально швидко доставити проби грунту до лабораторії.

Позакореневе підживлення озимої пшениці

imagesПозакореневе підживлення – це складний енергоємний технологічний прийом, але як природне живлення воно існувало в усіх сферах рослинного житття із самого зародження. В рослини як єдиного цілого організму існує тісний зв’язок між усіма життєво важливими процесами, зокрема між кореневим і позакореневим живленням. Тому, такий технологічний прийом, за певних умов, підвищує ефективність внесення в грунт добрив та ефективність використання родючості грунту. Збільшення вмісту азоту в росиланах активізує процеси фотосинтезу, гальмує природне старіння листків, зокрема верхівкових. У разі їх видалення зерно стає щуплим, що зменшує його масу в колосі на 15-20%.

Ефективність позакореневого підживлення насамперед залежить від форми добрива. Сульфат амонію, аміачна вода та аміачна селітра хоча й поліпшують якість зерна, але обпікають листки і колоски пшениці, внаслідок чого зменшується її врожай. Найкращим азотним добривом для позакореневого підживлення є карбамід.  На відміну від інших форм азотних добрив розчин карбаміду у воді має нейтральну реакцію навіть у підвищених концентраціях (20-30 і навіть до 40%), не обпікає листків і, крім того, добре засвоюється рослинами, тоді як 2-5% розчин аміачної селітри сильно обпікає їх. Карбамід концентрацією понад 5%, надійшовши в клітини, зумовлює плазмоліз, що не супроводжується некрозом тканини, але викликає негативні функціональні зміни в рослинах. Наприклад, у перші дні після обприскування спостерігається пригнічення процесу фотосинтезу.

Завдяки амідній формі азоту карбамід поглинається клітинами листків не лише внаслідок попереднього розчеплення з виділенням аміаку під дією ферменту уреази, а й прямим включенням цілих молекул у цикл перетворення речовин, пов’язаних із синтезом діамонокислот. Він не лише є джерелом азотного живлення, а й фізіологічно активною речовиною, яка значно посилює процес фотосинтезу і, збільшуючи процес розчеплення білків у листках, сприяє повнішому відпливу азотних речовин і сірки. В рослинах карбамід має високу рухомість і вже через 2 доби після обприскуваня його азот входить до складу білка рослин. Для поглинання 50% внесеного карбаміду потрібно від 1-4 до 12-24 год. Процес проникнення розчину карбаміду крізь кутикулу листка має певні особливості. Якщо у звичайну погоду розчин карбаміду нанести на поверхню листка вдень, його краплі висихають через 10-15 хв. При цьому на поверхні листка утворюються кристалики карбаміду, які збергіаються до випадання вечірньої роси. Вночі вони адсорбуються вологою з повітря і листки знову вкриваються тонкою плівкою розчину, що створює умови для дифузії карбаміду в тканини листка. Такий процес може тривати кілька діб. Тому важливо забезпечити добре розпилення розчину, оскільки великі краплі під час висихання утворюють друзи кристалів, які обсипаються на землю.

Для проведення позакореневого підживлення пшениці озимої оптимальною дозою азоту є 30-45 кг/га у вигляді 10-30% розчину карбаміду. Істотне збільшення вмісту білка (в абсолютних величинах на 1,5-2,0 %) та клейковини в зерні і його склоподібності переважно відбувається при його проведенні в період колосіння – на початку молочної стиглості зерна, який зазвичай триває впродовж 10 діб. Засвоєний у цей час через листки азот уже не може бути використаний на утворення вегетативної маси рослин, тому повністю використовується для формування якості врожаю. Підвищення врожайності при цьому не значне 1,5-3,0 ц/га. Це пояснюється тим, що до початку колосіння всі елементи структури врожаю пшениці озимої вже були сформовані.

Азот карбаміду найкраще засвоюється листками рослин уночі під час високої вологості повітря. Тому найкраще позакореневе підживлення пшениці озимої проводити вранці та ввечері. У прохолодну та похмуру погоду це можна робити упродовж усього дня. Однак підживлювати рослини за темпереатури 20 ºС та за низької відносної вологості повітря у сонячний день не рекомендують оскільки з’являється небезпека обпікання поверхні листків. Слід зазначити, що часткове побуріння країв листків, пожовкнення верхньої частини листкової пластинки та поява незначних плям опіків після підживлення не впливають негативно на врожай пшениці озимої внаслідок поліпшення азотного живлення. Великі краплі розчину значно сильніше обпікають листки, ніж дрібні.

Під час проведення обприскування пшениці озимої у різні фази розвитку вміст карбаміду в робочому розчині повинен бути не більше: на початку кущіння -15-20%, кінець кущіння – 16-18, початок виходу в трубку – 10-12, кінець виходу в трубку — 6-8%. Розчин карбаміду (15-20%) згубно діє на попелицю і клопа-черепашку, знищує або пригнічує розвиток деяких бур’янів, що поліпшує умови зберання врожаю.

Добре зарекомендувало листкове підживлення карбамідом одночасно з сульфатом магнію (оксиду магнію 16%, сірки 13%), який є надійним джерелом двох важливих біогенів сірки та магнію. Сірка посилює засвоєння азоту та входить до складу амінокислот, магній служить джерелом для утворення хлорофілу та впливає на засвоєння фоcфору. Важливо, що сульфату магнію властиво нейтралізувати токсичний для рослин біурет, який міститься в карбаміді. Економічно обґрунтована норма сульфату магнію складає 2-5 кг/га.

Пшениця вибаглива і на інші біогенні елементи, особливо фосфор, який впливає на відновлення вторинної кореневої системи, кущіння, розподіл енергії та фотосинтез; мідь, марганець, цинк, залізо, молібден, які забезпечують засвоєння різних форм азоту, ферментні та гормональні процеси, стійкість до несприятливих умов (особливо зимостійкість) та хвороб, разом з бором на процеси запилення та запліднення. Тому цінним є використання в бакових сумішах з карбамідом та сульфатом магнію комплексних листкових підживлень, які містять макро та мікроелементи. Добре зарекомендувало себе добриво Dripfert NPK+МЕ. Переваги: створені на халатній основі EDTA; містять як класичні (N, P, K) так і мікроелементи (Fe, Zn, Mn, Cu, B), завдяки високій хімічній чистоті забезпечується мінімальний ризик опіку; 100%  розчинність; прилипач у складі добрива запобігає стіканню розчину, утворенню лінз, сприяє доброму змочуванню та утримуванню на поверхні листа довгий час. Комплекс з карбаміду, сульфату магнію та Dripfert NPK+МЕ можна вважати універсальною сумішшю для підживлення озимих культур. Його використання дозволяє зменшити внесення ґрунтово-азотних добрив на 30-50%. При проведенні трьох листкових підживлень карбамідом в фазу кущіння, початку виходу в трубку та на початку колосіння можна внести приблизно 60 кг в фізичній вазі, що відповідає 27 кг азоту з ступінню засвоєння через лист близько 100%, тоді як для отримання рослиною через ґрунтове удобрення аміачною селітрою, (N-34%, ступінь засвоєння азоту з добрив від 50 до 80%) потрібно внести 100-160 кг. Заміна частки аміачної селітри карбамідом дозволяє зменшити закислення ґрунтів. Крім прямої економії азотних добрив, використання листкового підживлення в наведеній схемі дозволяє підвищити урожайність товарного зерна пшениці на 10-30% та якість на 2-4% по клейковині. Для озимої пшениці рекомендується провести першу підгодівлю фосфорно-калійним добривом Dripfert NPK 5-15-40+МЕ з нормою витрати 2кг/га в період кущіння восени. Наступну підгодівлю провести у фазі кущіння – початку виходу в трубку добривом Dripfert NPK 20-20-20+МЕ з нормою витрати 2кг/га.

Для позакореневого підживлення пшениці озимої можна також використовувати КАС, розбавивши його водою до концентрації 15-20%, однак за ефективністю він поступається розчину карбаміду.

Кальцій для рослин (Ca)

Кальцій – активізує проходження ферментних реакцій, підвищує рухомість нітратів, також впливає на вуглеводний та азотний обміни рослин. Кальцій потрібен для нормального росту надземних органів і кореневої системи рослин. У рослини він надходить упродовж всього періоду активного росту. Іони кальцію що потрапили в рослину, знаходяться у вільному стані, частина їх взаємодіє з органічниими речовинами. Кальцій не піддається процесу «реутилізації» – повторному використанню із рослин (не транспортується із нижніх листків). Через брак кальцію, у рослинах гальмується відновлення нітратів до сполук амонію, що негативно позначається на рості та розвитку. Кальцій підвищує жаростійкість рослин, усуває токсичну дію деяких мікроелементів (міді, заліза, цинку), сприяє кращому транспортуванню вуглеводів і білкових речовин, синтезу хлорофілу, росту коренів. Дефіцит кальцію затримує ріст листків, їх жилки буріють, на них спочатку з’являються світло-жовті плями (хлоротичність), потім вони відмирають. При цьому листки які утоврилися раніше, не відчувають його нестачі й залишаються нормальними: вони містять кальцію більше, ніж молоді листки, оскільки рослини не можуть його перерозподіляти. Дефіцит кальцію у молодих рослин призводить до появи таких небезпечних хвороб як чорна ніжка та коренеїд коренеплодів. Кальцій сприяє споживанню іонів калію. Оптимальне співвідношення між калієм та кальцієм підтримує водний баланс рослин. Нестача кальцію призводить до розтріскування коренеплодів. Разом з цим, високий вміст кальцію в ґрунті призводить до появи дефіциту калію та мікроелементів – бору, цинку, марганцю.

Сільськогосподарські культури різнянться за рівнем використання кальцію. Так з 1 га посівів жито, пшениця, ячмінь та овес виносять 20-40 кг CaO; горох, вика, квасоля, гречка, льон -40-60; картопля, люпин, кукурудза, буряк цукровий – 60-120; конюшина, люцерна – 120-250; капуста – 300-500 кг CaO. Потреба деяких культур у кальції і стійкість їх до кислотності не завжди збігаються. Наприклад капуста, конюшина, люцерна, картопля, люпин засвоюють багато кальцію, але картопля  і люпин нечутливі до кислотності грунту. За своєю фізіологією мінерального живлення цукрові буряки  виносять більше кальцію, ніж інші сільськогосподарські культури. Отже, вапнякові кальцієвмісні добрива у мінеральному живленні цукрових буряків  відіграють ключову роль.

Ознаки нестачі кальцію у садових культурах

У садових культурах ознаки нестачі на вегетативних частинах рослин проявляються відносно рідко. При нестачі кальцію листки верхівки – яскраво-зелені, на них спостерігаються плямки жовто-коричневого кольору, краї таких листків часто розтріпані, це явище пов‘язане з преференційним переміщенням кальцію до тканин листків. Тільки невелика кількість кальцію, увібраного кореневою системою рослини, транспортується до плодів, навіть високий вміст кальцію в ґрунті не гарантує високого рівня кальцію у плодах.

  • На яблуках низький вміст кальцію зумовлює їх подрібнення, підвищується їх піддатливість до утворення тріщин, утворення твердої шкірки, а також отримання сонячних опіків, яблука з низьким вмістом кальцію зберігаються коротше та гірше з огляду на підвищення вразливості плодів на гірку підшкірну плямистість (ямчатість), скловидність м‘якоті, внутрішній розпад (пухкість), морозильний розклад, поверхневий опік (засмага), внутрішнє побуріння серцевини, плоди нестійкі та гірше витримують торговий оборот.
  • Груші з низьким вмістом кальцію піддатливі до: корковання м‘якоті, старечого опіку (засмаги), розпаду (пухкості) м‘якоті, люцерноватості (дрібні зелені плямки на шкірці дозрілих плодів), груші з нестачею кальцію гірше та коротше зберігаються, передчасно дозрівають, нестійкі у торговому обороті.
  • На полуниці ознаки нестачі кальцію на вегетативних частинах рослин з‘являються відносно часто, при нестачі кальцію на рослинах проявляється відмирання верхівок листків, старших і молодших, краї таких листків часто розтріпані або закручуються вгору, такі листки виглядають як обпалені, вони зморщені, менші від нормальних та деформовані,настає обмеження кількості та якості врожаю, плоди дрібніші, м‘які, менш стійкі в торговому обороті.
  • На черешнях плоди дерев з нестачею кальцію мають тенденцію до утворення тріщин, вони менш стійкі в торговому обороті, ознаки нестачі кальцію на черешнях можуть бути пов‘язані з розпиленням гіберелінів.
Візуальні приклади нестачі кальцію
Візуальні приклади нестачі кальцію

Приклад економічної ефективності добрива DripFert

DSC_001126.07.2014 року працівниками компанії Анаітіс оглянуто поле кукурудзи, на якому застосовувалось добриво DripFert марки NPK 20-20-20+МЕ та NPK 5-15-40+МЕ. Поле знаходиться в селі Білоусівка, Драбівсьго району, Черкаської області, належить сільськогосподарському виробничому кооперативу “Білоусівка”, директор Кушковський Олександр Сергійович (тел. 0965579737).

DSC_0020Варто зазначити, що добриво вносилося в стресовий період для рослини: у фазі росту 5 листків, саме коли формується плід, випав град, діаметром 0,5-1 см., осад 2-3 см., кукурудза була практично знищена, грунт значно охолоджений. Колеги Олександра Сергійовича радили йому провести дискування та заново засіяти поле.

Проте, директором було прийнято рішення – внести шляхом сприскування на листки добриво Dripfert NPK 20-20-20+МЕ і через 5 днів помічено, що кукурудза відновила ріст, поле “одужало”.  Згодом було внесено марку  NPK 5-15-40+МЕ.

На сьогоднішній день, окрім посіченого листя, кукурудза має здоровий вигляд, плоди сформовані та дозрівають. 

Таким чином, економічна ефективність добрива DripFert вкотре доведена, адже посів кукурудзи врятовано, кошти і час зекономлено, а Олександр Сергійович очікує запланований врожай.

DSC_0010 DSC_0007