Продуктивність груші Основ’янська за позакореневого підживлення

У ВІСНИКУ УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА №1 від 2017 року розміщено результати дослідження кандидата с.-г. наук, доцента кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва Яковенка Р.В.  при співавторстві доктора с.-г. наук, професора кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва Копитка П.Г.

Контроль

Метою дослідження є забезпечення стабільно високої врожайності та якості плодів у насаджені груші сорту Основ’янська за підтримання рівноваги між ростом і плодоношенням застосуванням позакореневого підживлення азотом і комплексним добривом DripFert з різним вмістом N Р205, К20 та мікроелементів на фоні оптимального забезпечення ґрунту основними макроелементами NPK.

Дослідження проводили в грушевому саду Уманського національного університету садівництва зі схемою розміщення дерев груші сорту Основ’янська на вегетативній підщепі айві А 5х3 м. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений важкосуглинковий з вмістом гумусу в шарах 0-20 і 20-40 см, відповідно, 3,5 і 3,2 %, азоту (за нітріфікаційною здатністю при 14-добовому компостуванні) – 15,5 і 17,4 мг/кг, Р2О5 і К2О (за методом Егнера-Ріма-Домінго) – 164,0 і 68,0 та 293,0 і 206,0 мг/кг ґрунту, рН ґрунту – 6,4 і 6,6. Схема досліду включає варіанти з позакореневим підживленням карбамідом (0,5 % розчин) і комплексним добривом DripFert з різним вмістом N Р205, К20 та мікроелементів. Перше обприскування карбамідом проводили через 10 діб після цвітіння, наступні два з інтервалом 10-14 діб. Водорозчинне добриво DripFert вносили у фази: розпускання бруньок (18-18-18 +МЕ), рожевий бутон (18-18-18+ МЕ і 13-40-13+МЕ), ріст плодів (18-18-18+ МЕ, 13-40-13+МЕ і 5-15-40+МЕ). Витрата робочої рідини з розрахунку 1000 л/га.

Карбамід о,5%

Аналіз результатів дослідження впливу позакореневого підживлення на навантаження дерев плодами свідчить, що всередньому за 2015-2016 рр. найбільше їх було при підживленні добривом DripFert 18-18-18+МЕ – 114 шт/дерево, що істотно більше від показників у всіх інших варіантах досліду. Найвища частка зав’язуваності плодів була в цьому ж та варіанті виробничого контролю (карбамід 0,5 %), відповідно, 13,7 та 13,0 %. Це перевищення було істотним порівняно з показником абсолютного контролю. Застосування добрива DripFert у варіантах з додаванням до препарату з однаковим співвідношенням NPK – 18:18:18 ще інших препаратів з підвищеним умістом Р2О5 – 40 % та К2О – 40% і заниженим умістом N, відповідно, 13 і 5 % теж сприяло істотному збільшенню кількості плодів, але в меншій мірі, ніж у зазначених двох варіантах.

DripFert

Середня врожайність груші за роки досліджень змінювалася в межах 8,9-14,6 т/га і найбільшою була у варіанті DripFert 18-18-18+МЕ та істотно перевищувала показники контрольних варіантів, відповідно, на 5,7 та 1,9 т/га. В інших варіантах з внесенням добрива DripFert урожайність теж була істотно вищою порівняно з контролем, де дерева обробляли лише водою, але істотно нижчою порівняно з DripFert 18-18-18+МЕ. Середня маса плодів груші сорту Основ’янська значно залежала від навантаження ними дерев, що також зумовлювалось рівнем мінерального живлення за удобрення й підживлення. Найбільшою вона була за підживлення добривом DripFert 18-18-18+МЕ + DripFert 13-40-13+МЕ, а також у контрольному варіанті, що зумовлювалось меншим навантаженням дерев плодами і, відповідно, збільшенням маси плоду. Аналіз показників товарної якості свідчить, що плоди вищого і першого товарних сортів складали більшу частину отриманого врожаю. Середній вихід їх за підживлення добривом DripFert дещо перевищував показники контрольних  варіантів, але не істотно за порівняно невисокої врожайності у незрошуваному саду, де найбільш обмежувальним фактором продуктивності рослин за нестійкого природного зволоження є дефіцит вологозабезпечення.

З повним текстом дослідження ознайомлюйтесь за посиланням …

ПРОДУКТИВНІСТЬ ГРУШІ СОРТУ ОСНОВ’ЯНСЬКА ЗА ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ НА ФОНІ ОПТИМАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРУНТУ МАКРОЕЛЕМЕНТАМИ NРК)

 

Основне значення мікроелементів-підвищення активності ферментів

Як зазначає Інститут живлення рослин, для нормального росту та розвитку сільськогосподарських культур недостатньо лишень задовольнити їх базові потреби у азоті, фосфорі, калії, кальції, магнії та сірці. Мікроелементи у живленні рослин грають не менш важливу роль, аніж усе вище зазначене. Основне значення мікроелементів, а до них відносять залізо, молібден, мідь, марганець, цинк та бор, підвищення активності ферментів. Ферменти – біологічні каталізатори, які прискорюють хімічні процеси в організмі, що підвищує загальний тонус рослини, та позитивно впливає на динаміку росту та розвитку. Мікроелементи у живленні рослин дозволяють більш повноцінно використовувати воду, світло та первинні елементи живлення (азот, фосфор, калій), що у свою чергу призводить до підвищення кількісних та якісних характеристик врожаю. Мікроелементи та їх ферменти сприяють кращому відновленню тканин, та відчутно зменшують ризик ураження рослин хворобами (вони підвищують загальний імунітет рослини, не допускають виникнення стресових або депресивних ситуацій, що є вісниками захворювань). Вплив мікроелементів на біологічні процеси в рослині, наведено у таблиці нижче.

Мікроелементи у живленні рослин

Мікроелементи у живленні рослин

Як бачимо, жоден з мікроелементів не здатен самотужки забезпечити нормальне протікання усіх важливих процесів. В той же час виключення бодай одного мікроелементу із загального комплексу призведе до «просідання» того чи іншого життєво необхідного для рослини процесу, і як наслідок, звичайно ж, нанесе шкоду врожайності.

Саме тому ми рекомендуємо використовувати для підживлення комплексні добрива з декількома мікроелеменами. Перелік таких добрив на ринку України ми вказували в даній публікації.

Добрива для фертигації

ФертигаціяДля фертигації можуть бути використані три гурпи продуктів.

1) Традиційні добрива. Як правило, це добрива, що використовуються в традиційній сільськогосподарській практиці – сульфат амонію, карбамід, хлорид калію і калійна сіль, а також рідка фосфорна кислота. Але вони погано підходять для внесення в системі фертигації через високу кількість домішок, які можуть бути нерозчинними або утворювати нерозчинні з’єзднання, що призводить до закупорювання капельниць.

2) Хімічні реактиви – що мають менше домішок і відповідно більше елементів живлення. До таких продуктів відносять: кальцієва селітра Са(NO3)2; калієва селітра KNO3; магнієва селітра Mg(NO3)2; монокалій фосфат KN2PO4; сульфат калію K2SO4. Єдиним підводним каменем використання хімічних реактивів може стати наявність небажаних домішок, що не задекларована виробником чи дистрибютором.

3) Спеціалізовані добрива.  В залежності від фізико-хімічних властивостей спеціалізовані добрива можуть бути рідкої і твердої форми. Для більших площ тверді, як правило дешевші. Розчинність цих добрив дуже висока. Серед них можна виділити прості і комплексні спеціалізовані добрива. Наводимо марки основних виробників добрив, що присутні на ринку України.

А) Прості: Нітрат кальцію Ca(NO3)2: Ducanit (Duslo, Словакія), YaraLiva Calcinit (Yara, Норвегія); Нітрат калію KNO3: Yara Krista K (Yara, Чилі), Multicrop 14-0-44 (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Multi-K Products (Haifa Chemicals, Ізраїль); Магнієва селітра Mg(NO3)2: Магнієва селітра (Alwernia, Польща); Монокалійфосфат: Krista МКР (Rotem Amfert Negev, Ізраїль), Haifa МКР (Haifa  Chemicals, Ізраїль), Hydroponica MKP (Rotem Amfert Negev, Ізраїль), МКР (Prayon, Бельгія), Pekacid (Rotem Amfert Negev, Ізраїль); Моноамонійфосфат: МАР (Prayon, Бельгія), Haifa МАР (Haifa  Chemicals, Ізраїль), Nova MAP (Rotem Amfert Negev, Ізраїль), NovaTec Solub 14-48 (Compo, Германія); Сульфат калію K2SO4: Yara Krista SOP (SQM Salar, Чилі), Multicrop 0-0-44 (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Solu Potasse (Tessenderlo chemie, Бельгія); Сульфат Магнію MgSO4: Сульфат магнію (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Мікрокомплекс (Intermag, Польща) та інші.

Б) Комплексні: Agritech Drip, Nutriflex, Novalon (Doctor Tarsa Tarim, Турція), Інтермаг Мікро-Плюс, Інтермаг-Нітро, Інтермаг-Фосфо, Інтермагмаг-Калій, Інтермаг-Опті, Гідропон (Intermag, Польща), Hakaphos (Combo, Германія), NovaTec Solub (Compo, Германія), Poly Feed Drip (Haifa  Chemicals, Ізраїль), Yara Ferticare (Yara, Норвегія), Nutrivant Drip (ICL Fertilizers, Ізраїль), Drip Fert (Laris, Турція), Fertimix (Seto, Турція) та інші.

Комплексні спеціалізовані NPK добрива популярні при внесені на овочах, фруктах, виноградниках. Ці формуляції часто збалансовані для культур із різним періодом розвитку рослин, містять необхідні мікроелементи. Вони повністю водорозчинні, а тому мають високу ціну.

Сольовий індекс мінеральних добрив

Сольовий індекс (SI) показує вплив певної концентрації солі на осмотичні властивості грунтового розчину при внесені мінеральнх добрив в грунт.  Вміст солі є одним з найбільш важливих характеристик добрив, що використовуються в безпосередній близькості до висіяних насінин сільськогосподарських культур. Еталоном сольового індексу прийнято вважати нітрат натрія (натрієва селітра NaNO3), як добриво, яке 100% розчинне у воді, і яке було вперше використане у 1943 році при дослідженнях даної проблеми. Чим вище сольовий індекс, тим сильніше проявляється сольовий ефект по відношенню до культур. Прийнято вважати, якщо вміст солей у грунті вище 0,5%, то такі грунти не придатні (сильнозасолені) для вирощування с/г культур. Середньзасолені грунти мають показник концентрації солей від 0,2% до 0,5%, на таких грунтах можна вирощувати деякі види с/г культур, що є стійкими до солей. При вмісту в грунті солей 0,1-02,% цілком можливо вирощувати всі польові культури, такі грунти є незасоленими. Безумовно, природнє засолення грунтів часто посилюється використанням минеральних добрив. Минеральні добрива – це солі, а їх норма внесення складає сотні кілограмів на гектар. Зменшити ризики можна за рахунок правильного підбору мінеральних добрив. Чим менший соловий індекс добрив, тим в меншій мірі його використання підвищує осмотичний тиск грунтового розчину.

Назва мінерального добриваСольовий індекс на одиницю фізичної масиСольовий індекс на одиницю поживної речовини
Азот/Сірка
Безводний аміак (82-0-0)47,10,57
Карбамід (46-0-0)74,41,62
Аміачна селітра
(34-0-0)
74,43,06
КАС (32-0-0)71,12,22
КАС (28-0-0)632,25
Сульфат амонія
(21% N, 24% S)
68,33,25
Натрієва селітра
(15-0-0)
100
Фосфор
РКД (10-34-0)20,00,455
Діамонійфосфат
(18-46-0)
29,20,456
Моноамонійфосфат
(12-51-0)
26,70,41
Монокалійфосфат
(0-52-32)
8,40,1
Калій
Хлористий калій
(0-0-62)
120,11,94
Сульфат калію
(50% К20, 18% S)
42,60,85
Тріофосфат калію
(25% К20, 17% S)
682,72

У сільськогосподарському виробництві основним методом боротьби із засоленістю є меліорація засолених грунтів, внесення високих доз орагнічних добрив, компостів, посів сидеральних культур, загортання соломи злакових культур в грунт.

Отже, щоб уникнути негативних наслідків при інтенсивному використанні мінеральних добрив, варто звернути увагу на деякі особливості їх застосування. По-перше, використовувати для припосівного внесення комбіновані склади стартових добрив з мінімально низьким сольовим індексом. При цьому доцільніше віддавати перевагу фосфорно-калійним добривам з азотом в амонійній формі і калієм у вигляді сульфата чи фосфата. По-друге, обмежувати внесення стартового добрива при внесенні безпосередньо в рядок нормой до 15 кг/га на легких грунтах, і до 30 кг/га – на тяжких. По-третє, розділяти внесення фосфорно-калійних (під основну обробку) і азотних (перед посівом і після появи сходів) добрив, особливо у засушливих умовах.

Удобрення малини

малинаМалина – цінна ягідна культура, яку вирощують в усіх природно-кліматичних зонах країни. Маючи неглибоку кореневу систему (осоновна система корення розміщена в шарі 0-40 см), вона задовільно росте на різних типах грунтів. Однак найкращими для її вирощування вважають суглинкові і супіщані добре гумусовані грунти. Погано росте і плодоносить малина на щільних глинистих грунтах та не переносить засолених. Передсадивна підготовка грунту включає вирощування добрих попередників, внесення добрив, у разі потреби – вапнування (оптимальна реакція грунтового середовища  для малини слабокисла – рН=5,0….6.0), очищення площі від бур’янів, передсадвину оранку і вирівнювання поверхні. Найкращими попередниками є багаторічні бобові трави або бобово-злакові травосуміші, які вирощують протягом 2-3 років і завчасно переорюють: за весняного садіння – рано восени, а за осіннього – на початку літа. Якщо багаторічні трави не вирощують,  то в попередній перед садінням малини рік бажано вирощувати сидерати (вико-вівсяна, вико- ячмінна, горохово-вівсяна та інші суміші або буркун, люпин, тощо). Попередниками можуть бути також просапні кормові культури, під які вносять по 40-50 т/га органічних і фосфорно-калійних добрив – Р120-150 К120-150. Неможна вирощувати як попередники малини  помідори, картоплю, баклажани та інші пасльонові, а також дині, оскільки після цих культур вона ушкоджується вертицильозним в’яненням. Перед садінням малини проводять глибоку оранку на 40-50 см, якщо це дозволяє товщина родючого шару. Якщо його потужність менша, проводять розпушвання на 10-12 см грунтопоглиблювачем, попередньо внісши від 40-60 і до 80 т/га орагнічних добрив та фосфорні і калійні добрива, доза яких розраховані за даними аналізів грунту. Оптимальні рівні рухомого фософру і калію в оброблюваному шарі грунту мг/100 г за методом Мачигіна становлять:  фосфору – від 3,1 до 6,0; калію – від 15,1 до 30,0. Малина виносить поживних речовин більше, ніж інші ягідні рослини, хоча урожаї її порівняно нижчі, тому що значна кількість елементів живлення відчужується з видаленими відплодоношеними пагонами та із вирізаними молодими пагонами, що не придатні для заміщення. Малина серед ягідних культур найпозитивніше реагує на мульчування грунту. Якщо органічних добрив не вистачає, то мульчування можна проводити не суцільно, а лише в рядках, смугами до 0,7-1 м завширшки. Так само, як і інші плодові культури, малина споживає більше азоту і калію та менше фосфору. У перші роки вирощування малина з мінеральних добрив рекомендується вносити лише азотні (краще у формі карбаміду) у дозі 60-90 кг/га. Якщо передсадивне удобрення було недостатнім, то з другого року вирощування треба вносити фосфорні і калійні добрива в дозах Р20-30 К30-40. Найбільша потреба впоживних речовинах припадає на період повного плодоношення малини приблизно з 3-4 річного до 10-12 річного періоду вирощування плантації. У цей період рекомендується щороку вносити 20-30т/га органічних добривиі мінеральні у дозі 90-120 кг/га. Калійні добрива вносять восени, органічні і фосфорні вносять як восени так і навесні. Азотні добрива вносять напровесні або за два рази – 2/3 дози на весні і 1/3 для підживлення не пізніше середини червня. Для кращої підготовки рослин до зими їх можна підживлювати безхлорними добривами у другій половині літа. Як зазначав М.Язвицький (1972), якщо пагони виростають до 2 м заввишки і вони достатньо товсті, а врожай досягає 6-8 т/га, то це свідчить, що в грунті достатньо поживних речовин для малини і дози добрив збільшувати не потрібно. Якщо пагони заміщення менші і врожай нижчий у разі нормального зволоження та за відсутності зимових пошкоджень рослин, то живлення їх недостатнє. У цьому разі треба з’ясувати, за рахунок яких поживних речовин послабилося живлення і відповідно збільшити дози добрив та вносити їх частіше.