Бор (B)

imagesІз грунтового розчину рослини поглинають бор лише у формі іонів. Достатня забезпеченність рослин бором підвищує інтенсивність фотосинтезу, поліпшує вуглеводний і білковий обміни, активує діяльність ферментів, позитивно впливає на процеси поділу клітин. Під впливом бору піліпшується синтез і переміщення вуглеводів, зокрема цукрів, із листків до органів плодоношення і коренів. Найбільше бору міститься у квітках. Він має важливу роль у процесах запліднення. У разі виключення бору з поживного середовища пилок рослин проростає погано або не проростає зовсім. Бор має важливе значення у поділі клітин та синтезі білків і є необхідним компонентом клітинної облонки. Він сприяє кращому використанню кальцію в процесі обміну речовин у рослинах. Поглинання бору рослинами збільшується за підвищення вмісту калію в гурнті. Високочутливі до нестачі бору кукурудза, соняшник, буряк, багаторічні трави, помідор, культури родини Капустяних, плодові культури; середньо чутливі  – горох, соя, льон, гречка, морква, салат; малочутливі – жито, пшениця, ячмінь, овес, рис, картопля. На бідних за вмістом бору грунтах застосування борних добрив підвищує врожай сільськогосподарських культур на 10-20%. Крім того, продукція збагачується на цукор, крохмаль, вітаміни, знижується захворюваність рослин.

Сільськогосподарські культури засвоюють бор у значних кількостях – від 30 до 300 г/га.  У рослинах бор зі старих органів у молоді не переміщується, тому ознаки борного голодування у них насамперед виявляються у посвітлінні листків біля черешків, закручуванні верхніх молодих листків, відмиранні точок росту, пагонів і коренів, деформації і обпаданні квіток. Старі листки грубішають і твердішають. За нестачі бору в поживному середовищі спостергіається порушення анатомічної будови рослин, наприклад, слабкий розвиток ксилеми, роздробленість флоеми, основної паренхіми і дегенарації камбію. Коренева система розвивається слабко. Бор  потрібен рослині упродовж усієї вегетації. У різних культур борне голодування виявляється неоднаково, але можна навести низку загальних ознак, які характерні для більшості рослин. Спочатку припиняється ріст кореня і стебла, потім виявляється хлороз верхівкової точки росту, пізніше за сильного борного голодування настає повне її відмирання. Із пазух листків розвиваються бічні пагони, рослини посилено кущаться, однак нові пагони також швидко припиняють ріст і знову повторюються всі ознаки захворювання головного стебла. Особливо сильно потерпають від нестачі бору репродуктивні органи рослин. При цьому хвора рослина може зовсім не утворювати квіток, або їх утворюється дуже мало, багато пустоцвіту, зав’язь обпадає. Наприклад у буряку молоді листки буріють, точки росту відмирають і загнивають. Цю хворобу називають гниль сердечка. В картоплі верхівки стебел відмирають або закручуються, тому її кущі здаються густими.  За нестачі бору рослини довго цвітуть, погано зав’язується насіння, знижується врожай. Водночас надлишок бору в грунті спричиняє в рослин токсикоз, старі листки по краях скручуються, відмирають і обпадають, черешки стають рожевими, іноді червоніють. Рослини в’януть, квітки формуються дрібними та блідими. Особливо чутливими до передозування борних добрив зернові культури.

Валовий вміст бору в грунті коливається від 2 до 200 мг/кг, з яких менш як 5% є доступними для рослин. Бор у грунті знаходиться в органічній формі (10-25%) та мінеральній (75-90%) формах. У грунтовому розчині він перебуває у формі борної кислоти Н3ВО3.  Вважають, що забезпеченість рослин бором низька, якщо вміст його у водній витяжці становить 0,3 мг/кг грунту, середня – 0,3-0,5, висока – понад 0,5 мг/кг. Розчинність бору залежить від реакції середовища і підвищується після його підкислення. Забезпеченність рослин бором залежить від погодних умов. У посушливі роки його доступність для рослин зменшується, а в районах з достатнім зволоженням та на зрошуваних землях бор інтенсивно вимивається, зокрема на кислих грунтах. Дефіцит його також спостерігається на перевапнованих грунтах, у разі застосуваня високих норм азотних і калійних добрив.

Як борні добрива можна використовувати хімічно чисті сполуки (борну кислоту Н3BО3 і буру Na2B4O7 •10H2O), сирі боратові руди (борацити і гідроборацити), боровмісні односторонні та комплексні добрива.

Facebook Comments
Опубліковано у Елементи живлення. Додати до закладок постійне посилання.