Азотні добрива (N)

Азот грає першорядну роль у посиленні процесів зростання, в підвищенні врожайності сільськогосподарських культур. Азот входить до складу білків (16-18%), нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, хлорофілу, алколоідів, фосфатидів ті інших. З усіх мінеральних елементів особливо велика потреба рослин в азоті. В умовах гострої нестачі азоту різко знижується урожайність, проте його надлишок і незбалансованість з іншими елементами живлення призводить до утворення в рослинах нітратів, нітритів та інших шкідливих речовин, погіршує якість продукції, знижує стійкість до грибкових захворювань, пошкоджень шкідниками. При надлишку азоту затримується плодоношення і втрачається ранній урожай. Рослини гірше засвоюють азот в холодну погоду і на не вапнованих  кислих грунтах, на грунтах, в яких міститься велика кількість залишків не бобових культур і тирси.

Азотне голодування характеризується зміною зеленого забарвлення листя в блідо-зелену, потім у жовтувату і буру через слабке утворення хлорофіла. Розмір листя зменшується. Листки стають дрібними, вузькими, розташованими під гострим кутом до стебла або гілки. Ослаблене кущіння у злаків і розгалуження у інших рослин. Число плодів, насіння і зерен різко зменшується.

 У системі удобрення азотом важливим є вибір форми азоту. Азот у складі добрив може бути в різних формах:

Аміачна (NH4)

Добре зв’язується з ґрунтом, вільно засвоюється рослиною, в т. ч. за низьких температур. Аміачна форма сприяє росту кореневої системи, кущінню, кращому засвоєнню фосфору, сірки, бору та ін. Рекомендується вносити під озиму пшеницю рано навесні, під цукровий буряк під культивацію і підживлення. Добре засвоюється на лужних ґрунтах. Бажано заробляти в ґрунт.

Найкраща форма азоту для передпосівного внесення. Міститься у селітрі, аміачній воді, сульфаті амонію, амофосі, нітрофосці.

Нітратна (NO3)

Не затримується ґрунтом і легко вимивається у глибші шари, краще працює при вищих температурах. Є дані, що 3 мм опадів вимивають нітрати на 1 см вглиб, тобто якщо за місяць випало 60 мм дощу, нітрати перемістяться на 20 см глибше. Добре засвоюється на кислих ґрунтах. Ця форма азоту позитивно впливає на засвоєння калію, магнію і кальцію. Немає потреби загортати в ґрунт. Найкраща форма азоту для підживлень. її належить застосовувати у тих фазах вегетації, коли відбувається інтенсивний ріст рослин. Міститься переважно у різних видах селітри.

Нітратно-аміачна (NO3 ,NH4)

Найбільш універсальна форма азотних добрив для передпосівного внесення та підживлення.

Амідна (NH2).

У ґрунті повинна розкластися спочатку до аміачної форми, а пізніше до нітратної. Засвоюється рослинами повільніше, ніж нітратна і аміачна. Це повільнодіюча форма азоту. Чим вища температура, тим швидше працює амідна форма азоту. Позитивно впливає на зменшення акумуляції нітратів у рослині. Обов’язково загортати в грунт.

Кращим азотним добривом для основного внесення є сечовина, в якій азот перебуває в амідній формі і не вимивається в глиб ґрунту. Проте за низьких температур азот із сечовини є важче доступним для рослин.

При внесенні високих норм азоту збільшується потреба рослин у молібдені, міді, борі, кобальті.

АМІАЧНА СЕЛІТРА 

Концентроване добриво, що містить не менше 34% азоту, в тому числі половину в аміачній формі і половину в нітратній NH4: NO3 =1:1. За ефективністю аміачна селітра часто займає перше місце серед азотних добрив. Застосовується в системах удобрення у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України при передпосівному внесенні та для підживлення. Водорозчинне, фізіологічно слабкокисле, швидкодіюче азотне добриво.

Характерна особливість аміачної селітри полягає в тому, що катіони амонію добрива поглинаються ґрунтовим комплексом та не вимиваються у нижні шари ґрунту і пролонговано поглинаються кореневою системою рослин. Іони нітратного азоту добрива не поглинаються ґрунтовими колоїдами, знаходяться у рухливому стані та швидко засвоюються. Це актуально при ранньому весняному підживленні, коли процеси нітрифікації у ґрунті ще не відбуваються.

В умовах достатнього зволоження можливе вимивання нітратної форми азоту, тому використовують селітру для весняно-літніх підживлень, або вносять навесні з загортанням в ґрунт перед сівбою. У районах з недостатнім забезпеченням вологою її можна вносити з осені. Селітру використовують також для підживлення просапних та овочевих культур з обов’язковим одночасним загортанням у ґрунт культиватором при міжрядному розпушуванні.

ВАПНЯКОВА – АМІАЧНА СЕЛІТРА (КАН)

Універсальне, азотно-карбонатне, нейтральне добриво. Характеризується вищою ефективністю на кислих ґрунтах. ВАС має кращі фізико-механічні властивості порівняно з аміачною селітрою і карбамідом. Не підкислює ґрунтів. Виробник “Рівнеазот” випускає ВАС двох марок: А і Б.

НАТРІЄВА СЕЛІТРА

Натрієва селітра містить 16% нітратного азоту і 27% натрію. Добре розчинна у воді. Добриво фізіологічно лужне. При внесенні в ґрунт нітратний азот залишається в ґрунтовому розчині, а натрій поглинається ґрунтовим вбирним комплексом. Азот легко засвоюється рослинами, однак значним недоліком його є здатність вимиватися і втрачатися. Рекомендується вносити на кислих ґрунтах.

СУЛЬФАТ АМОНІЮ

Це кристалічна сіль білого, жовтуватого або сірого кольору, добре розчинна у воді, містить 21% азоту в аміачній формі і 24 % сірки.

Добриво більш фізіологічно кисле, ніж аміачна селітра. Рекомендується для внесення на некислих (насичених основами) ґрунтах та на кислих за умови вапнування. Для нейтралізації 1 кг. сульфату амонію необхідно 1,25 кг. СаСО3.  Хороший ефект дає внесення сульфату амонію разом з вапном, яке усуває підкислення грунту.

Можна вносити восени. Добриво цінне вмістом сірки. Добриво тривалої дії для основного або передпосівного внесення. При внесенні в ґрунт сульфат амонію швидко розчиняється. Амонійна група поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, що утримує азот від вимивання.

Рекомендується вносити під культури, що чутливі до нестачі сірки: хрестоцвіті (ріпак, суріпиця, гірчиця, ріпа, капуста), кукурудзу, картоплю, цибулю, часник, жито, овес; та на ґрунтах, що бідні на сірку.

Особливістю добрива є те, що навіть при одноразовому внесенні сульфату амонію на підзолистих ґрунтах істотно не позначається на зміні реакції ґрунтового розчину, а систематичне застосування цього добрива на підзолистих і опідзолених ґрунтах призводить до підкислення ґрунтового розчину.

КАРБАМІД

Одне з кращих азотних добрив. Містить 46 % азоту в амідній формі. Амідне добриво – найбільш концентроване серед твердих азотних добрив. Водорозчинне, безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією.

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України в основне внесення та для позакореневого листкового підживлення. У системі удобрення ярих зернових культур вносять у передпосівну культивацію. Доцільніше карбамід використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом – буряк, кукурудзу на зерно. У ґрунті амідна форма трансформується в аміачну, а пізніше – нітратну. Процес цей відбувається повільно, тому азот з сечовини рівномірно засвоюється рослинами впродовж вегетації, надмірно не нагромаджується в рослині і в ґрунтових водах. Мало вимивається з ґрунту, втрати азоту в ґрунті мінімальні. Амідна форма азоту здатна швидко зас­воюватися через листкову поверхню.

У процесі грануляції в карбаміді утворюється біурет. За вмісту З % біурет є токсичним для рослин, тому внесення безпосередньо перед сівбою пригнічує розвиток рослин. У ґрунті біурет повністю розкладається за 10-15 днів – цей інтервал рекомендується витримати між внесенням карбаміду в ґрунт і сівбою. За вмісту біурету 0,8 % і нижче він не має негативного впливу на проростки рослин незалежно від строку внесення добрива (можна безпосередньо перед сівбою).

Чим вища температура ґрунту, тим краще і швидше засвоюється азот з карбаміду. На ґрунтах дуже кислих або свіжо звапнованих дає менший ефект. Менша ефективність також на перезволожених, холодних ґрунтах та за ранньовесняного внесення на озимих.

Одноразове внесення сечовини не повинно перевищувати 2,5 ц/га. Карбамід потрібно заробляти в грунт, тому що втрати при поверхневому внесенні вищі на 20-30 %, ніж у селітри.

Допустима концентрація розчину карбаміду для позакореневого підживлення зернових 5-30 %. Вміст біурету при цьому не повинен перевищувати 0,3 %.

АМІАЧНА ВОДА

Розчин аміаку в воді. Масова частка азоту 20,5 %. Добриво фізіологічно кисле. Азот міститься у формах вільного аміаку (NH3) і амонію (NH4OH). Вміст аміаку більший, ніж амонію. Щоб уникнути втрат азоту, найкраще вносити під оранку, або після оранки, перед сівбою озимих на глибину 10-18 см, навесні перед сівбою ярих культур і влітку для підживлення просапних. Поверхневе внесення недопустиме, оскільки аміак швидко випаровується. 

КАРБАМІДНО – АМІАЧНА СУМІШ (КАС)

Це водний розчин аміачної селітри та карбаміду у співвідношенні 1:1, в якому не міститься вільного аміаку, і тому має певні технологічні переваги перед твердими азотними добривами при застосуванні.

Виробляються марки КАС-28, КАС-30, КАС-32, в яких масова частка азоту становить відповідно 28, 30, 32 %. У КАС містяться амонійна, амідна та нітратна форми азоту, завдяки чому добриво діє пролонговано, а рослини забезпечуються трьома формами азоту впродовж вегетації.

Всі форми у добриві не летючі і не спричинюють втрат азоту, тому його можна вносити поверхнево без загортання в ґрунт. Нітратна і аміачна форми є безпосередньо доступні для рослин. Спочатку засвоюється нітратний азот, який дуже рухомий у ґрунті. Аміачний азот затримується в ґрунті і не вимивається у глибші шари. При внесенні КАС у грунт ця форма акумулюється в орному шарі і стає доступною для рослин впродовж вегетації. Частина аміачної форми перетворюється у нітратну. Амідна форма в ґрунті трансформується у аміачну, а пізніше в нітратну. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом швидкої та тривалої дії.

БЕЗВОДНИЙ АМІАК 

Безводний аміак – NH3 — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді, високо ефективне, найбільш концентроване азотне добриво. Вміст діючої речовини азоту в ньому становить 82,2%. Аміак – це токсичний газ. Він може перебувати в двох станах: рідкому і газоподібному. У чистому вигляді аміак називають рідким аміаком. Його зберігають і транспортують у рідкому стані в сталевих балонах під тиском 6—7 атм. Зберігання, транспортування і внесення безводного аміаку здійснюється тільки під тиском, як правило, у ємностях з робочим тиском до 16 атмосфер. Рекомендується вносити аміак піля основного обробітку на глибину 10-18 см., восени 100-300 кг/га та весною 100-200 кг/га.